Люди за своєю природою дуже цікаві і тому схильні до вивчення навколишнього світу. Людина вже давно почала вивчати поверхню планети, на якій живе, вчені дісталися небесних просторів і навіть космічних. Крім цього, можна говорити про спроби дослідити глибокі надра землі.
Саме для цього було організовано проект буріння Кольської свердловини. Однак сам процес проходив досить важко і був оповитий безліччю таємниць та чуток. Чому ж свердловину закрили та що дослідники знайшли на глибині 12262 метрів?
Чому на Кольському півострові?
Одним із аргументів на користь такого розташування свердловини було те, що острів знаходиться на поверхні Балтійського щита. Він складається із стародавніх порід, вік яких не менше 3 млрд років. Молодші верстви землі були вже добре знайомі вченим – їх досліджували при видобутку нафти.
А ось більш давні породи залишалися невивченими. Тому всі припущення вчених про будову землі були лише припущеннями. Отримавши Балтійський щит у розрізі, геологи змогли б дізнатися, якою є будова надр планети насправді. Більше того, вони могли б відновити історію Землі за останні 3 мільярди років.
Саме з цих причин Кольська свердловина викликала глибокий дослідницький інтерес у багатьох геологів. Вона мала насамперед наукову цінність. Вчені планували досягти так званого кордону Мохоровича.
Передбачалося, що вона відокремлює земну кору від мантії. Однак, крім дослідницьких цілей, були супутні. У місці буріння свердловини розташовувалася велика кількість родовищ мідно-нікелевих руд.
Таким чином, Балтійський щит був не лише цінним об'єктом для досліджень, але й планувався як джерело корисних копалин. Як же проходив сам процес буріння і чому довкола цієї свердловини так багато міфів?
Буріння Кольської надглибокої
Варто зазначити, що за класифікацією, ця свердловина відноситься саме до надглибоких, оскільки її довжина перевищує 7000 метрів. У світі є й інші не менш довгі свердловини. Однак їхня мета – видобуток копалин.
Протяжність деяких із цих свердловин перевищує Кольську, але вони буріли під кутом до земної поверхні, а не вглиб. Зважаючи на те, Кольська є найглибшою з нині існуючих.
Її почали бурити 24 травня 1970 року. До глибини 7 км робота проходила відносно спокійно, оскільки цей шар складається з міцних однорідних гранітів.
Подолавши цей рубіж, бур увійшов до м'якіших пород, які почали сипатися і утворювати порожнечі. Це було причиною численних поломок, бурову колону клинило, а під час підйому голівка бура обривалася і залишалася в надрах землі. Її цементували та продовжували бурити, дещо відхиляючись від початкового курсу.
Кольська надглибока свердловина. Бурова першого етапу (глибина 7600 м), 1974 рік
Зрештою, розгалуження свердловини стали нагадувати крону дерева. У 1983 році дослідники досягли глибини 12066 метрів і на якийсь час перервали процес. 1984 року при відновленні робіт сталася серйозна аварія. Коли спустили бурову колону, вона обірвалася.
1990 року нову гілку пробурили до максимальної глибини. Вона становила 12262 метри, проте колона знову обірвалася і роботи припинили. Тоді бур досяг шарів, температура яких, за деякими даними, становила від 180°С до 220°С.
Вчені чекали вдвічі менших показників. Буріння було неможливо і цей факт був оповитий безліччю легенд. За однією з них, Кольська свердловина називається «колодцем у пекло».
Нібито, насправді вчені досягли глибини 14,5 км і виявили великі порожнечі, температура в яких була не менше 1100 °С. Коли туди спустили мікрофон, то почули крики людей, що мучаться в пеклі. Все це звичайно було вигадкою, але що ж знайшли вчені на глибині 12262 метри?
Знахідки з надр землі
Одним із найважливіших відкриттів вчених було те, що будова землі не відповідала їхнім уявленням. Згідно з теорією, поверхня планети багатошарова – спочатку йдуть молоді породи, потім гранітний шар, базальти, мантія, і в центрі – ядро. Проте практично багато чого не підтвердилося.
Наприклад, гранітний шар розташовувався на 3000 метрів нижче, ніж припускали вчені. А базальтів і не було. Це відкриття було надважливим для геологів.
Більше того, верстви, вік яких налічував понад 2,8 мільярда років, містили органічні залишки. Хоча вчені не очікували виявити там слідів життєдіяльності. Це вказує на те, що життя на Землі могло зародитися на 1,5 млрд. років раніше, ніж вважали до цього біологи.
У більш глибоких шарах також було виявлено метан – це переконало вчених у тому, що нафта та газ можуть мати небіологічне походження. Також на глибині 9,5 км був виявлений шар з аномально високою концентрацією золота.
Источник: zefirka.net
