Індуїст не опускає руку 43 роки поспіль

Індійський садху (аскет, святий) Амар Бхараті підтримує свою руку в піднятому стані вже протягом 43 років. Перед тим, як він ступив на духовну стежку, його величали Махант Амар Бхарті Джі, і він був службовцем у Нью-Делі. У 1973 році він підняв догори руку в ім’я бога Шиви і так і не опустив її, попри біль та деформації.
За стільки років його рука перетворилася на непотрібні кістки, обтягнуті шкірою, зі щільними та скрученими у спіралі нігтями (оскільки їх ніхто не обрізав). Кінцівка повністю атрофувалася та зафіксувалася у неприродній, майже вертикальній позиції.

До прийняття чернечого сану Амар Бхараті був типовим представником індійського середнього класу, мав роботу і родинне життя. Але одного дня він усвідомив, що все це неважливо, все покинув та віддав своє життя служінню індуїстському божеству Шиві.

Через три роки, у 1973 році, він відчув, що все ще прив’язаний до земних спокус, і зважився відгородити себе від них, тримаючи руку піднятою догори.

Деякі ресурси стверджують, що Амару Бхараті завдавали великого болю війни та розбрат у всьому світі, і він вирішив підняти свою руку вгору в ім’я миру. Незважаючи на своє світське минуле, Садху Амар Бхараті високо цінується під час ритуалів масової прощі Кумбха-мела в місті Харидвар.

Маха-кумбха-мела в Харидварі – одна з найбільших релігійних масових подій у світі. Амар Бхараті надихнув і інших садху підіймати руки вгору заради спокою та гармонії. Деякі з них утримують руки піднятими протягом семи, тринадцяти і навіть двадцяти п’яти років.

В одному з інтерв’ю садху Амар Бхараті зазначив, що його духовний дискурс зосереджений на злості та чварах у сучасному світі, на тому, як люди знищують собі подібних, і що найважливіше – жити в мирі та злагоді.

На запитання, чи не болить його піднята рука, Амар відповідає, що вона боліла, але він звик. Як і більшість аскетів, він не виявив бажання говорити про життя до того, як він склав свою обітницю.

Амар Бхараті пояснює, що він робить те ж саме, що робили багато святих до нього, і що він лише продовжує традицію. В Індії це називається Урдхаман Тапасья і позначає вид служіння, коли аскет жертвує частиною свого тіла богові.

Хоча немає жодного документального підтвердження того, що Амар Бхараті безперервно тримав руку піднятою протягом 43 років, відомо, що індійські садху виконують незвичні завдання в ім’я віри, як от сплять стоячи або довго голодують. В Індії є святий Прахлад Джані, котрий 70 років нічого не їв та не пив. Його випадок перевірено та задокументовано лікарями.