У більшості будинків часів СРСР можна було помітити незвичайне розташування дзеркал, картин та фотографій. Їх вішали високо та під кутом. На це власники будинків мали кілька цілком логічних причин.
Дзеркала
Звичка мати дзеркало під стелею прийшло з Царської Росії. На той час технологія створення дзеркала була складною, тому ціна на нього була високою. Щоб його придбати, простому робітникові, довелося б витратити суму, рівну кільком його зарплатам. Тому більшість людей задовольнялися уламками.
Ті ж, хто міг собі дозволити дзеркало або якимось чином його отримували, ставилися до нього дуже дбайливо. Щоб виключити псування дорого предмета, його розташовувати максимально високо. А оскільки виглядати в нього було б неможливо, люди вигадали вішати дзеркало під кутом. Так людина могла бачити себе, притому з голови до ніг.
У СРСР же дзеркала почали виробляти у промисловому масштабі, і ціна на них значно знизилася. Радянська людина могла собі дозволити купити навіть кілька дзеркал. Проте люди продовжували вішати їх під кутом, щоправда, вже за звичкою або для повного огляду.
Картини та фотографії в рамці
Ці предмети часто вішали під кутом. На великих картинах це розташування забезпечувало відсутність зайвих відблисків і дозволяло детально розглянути деталі. Мистецтвознавці вважають, що варто скористатися цим методом і зараз.
Фотографії та картини вішали під стелю для їхньої безпеки. Таке розташування не давало випадково зачепити їх під час посиденьок, виконання домашніх справ та перестановки меблів. До речі, таким чином картини та фотографії вішали не лише у Росії.
Зараз таке розташування дзеркал, фотографій та картин можна зустріти у селах. Особливо часто воно зустрічається в будинках у людей похилого віку. У сучасних будинках вішати дзеркала під кутом немає необхідності. Щоб побачити себе можна просто купити велике дзеркало.
Источник: zefirka.net
