Як дослідники виявили міфічні зниклі поселення в нетрях Амазонії

Щоб отримати відомості про людські спільноти, які існували задовго до нашої ери, науковцям необхідно проводити ґрунтовні дослідження. Розкопки є одним із головних методів, що дають змогу відновити минуле людства. Але для результативності цієї діяльності, слід мати чітке уявлення про те, куди саме варто направити археологічну експедицію.

Перспектива з висоти пташиного польоту на тропічні ліси та річку Амазонку в межах Бразилії.

Деякі цивілізації базувалися у важкодоступних, зовсім неочевидних місцях. На щастя, на допомогу науці і в даному випадку приходять передові технології. Зокрема, лазери.

Амазонія сьогодні викликає великий інтерес у археологів. Тут до появи європейських колонізаторів упродовж тисячоліть мешкали представники місцевих племен. Зовсім недавно вважалося, що їхні громади були невеликими та відірваними одна від одної, тобто про якісь значні населені пункти в цьому регіоні не могло бути й мови. Більше того, місцеві тропічні ліси вважалися непридатними для зведення постійних поселень. Також відкидалася ймовірність застосування іригації та здійснення землеробства.

Зображення з атласу мандрівок Спікса (експедиція 1823-1831 років до Бразилії, організована за наказом короля Баварії Максиміліана I. Йозефа фон Байєрна).

Басейн Амазонки сприймався як недоторкана місцевість, що не зазнала людського впливу. Однак останнім часом з'являється дедалі більше доказів того, що ця уява дуже далека від реальності. Так, наприклад, супутникові знімки та археологічні дослідження посприяли виявленню слідів зруйнованих населених пунктів у південній частині цієї території. Проте їхній реальний масштаб був незрозумілий. Також було незрозуміло, чи були вони пов'язані один з одним, чи були незалежними поселеннями.

Думати, що їхні жителі тісно взаємодіяли, були причини. У 17 столітті місіонери з числа єзуїтів писали про великі поселення, якими керували впливові вожді. Відомо також, що в період з 500 по 1400 рік нашої ери на рівнині Льянос-Мохос, що знаходиться тут, жив народ касарабе. Тому археологи вирішили протестувати гіпотезу, за якою ці люди змогли створити розвинену сільськогосподарську цивілізацію – на території, вкритій сьогодні лісами. На це, як можна здогадатися, вказали сліди, залишені людьми в «невинних» джунглях Амазонії.

Зображення лідара позначено сірими ділянками (AF). Чорні трикутники представляють поселення культури Касарабе, які мають архітектуру платформних курганів.

Здійснювати пошук таких за допомогою наземних експедицій справа дуже складна та невдячна. Басейн Амазонки величезний та важкопрохідний. Застосування звичайних дронів також не дасть результату – густа рослинність приховує все, що знаходиться під нею. Тому дослідники звернулися до відносно нового інструменту – лідара. Подібні пристрої досліджують поверхню за допомогою лазерних променів. Швидкість розповсюдження світла є постійною, тому детектори цього можуть точно визначати відстань за часом проходження лазерного імпульсу.

Скануючи поверхню за допомогою лідара, можна створити повноцінну її тривимірну карту. Перешкодою не є навіть листя, тому що в ній достатньо проміжків для проходження променів.

Кластер Коток (область E на рис 1).

Використовуючи встановлений на гелікоптері лідар, дослідники прозондували рівнину Льянос-Мохос, що заросла наразі джунглями. Там виявилося щось зовсім вражаюче – загалом 26 ділянок із залишками будівель, які, мабуть, були зведені народом касарабе.

Знайдені структури були організовані, як її назвали вчені, «урбаністичну систему». Це, по суті, сукупність містечок та сіл. За плануванням вони зовсім не схожі на сучасні мегаполіси, де люди сконцентровані дуже щільно. Один великий населений пункт оточений тут безліччю дрібніших. Центральні поселення були захищені ровами та стінами, і з'єднувалися зі своїми «супутниками» за допомогою дамб, що піднімалися над місцевістю. Це свідчить про те, що багато людей жили на «фермах» або поблизу мисливських угідь, але мали тісний зв'язок зі своєю «столицею».

Карти ділянки Сальватерра (№108 на першому малюнку).

Також привертає увагу те, наскільки майстерно велося регулювання водними ресурсами. На той час цей регіон не був вкритий деревами. Він щосезону затоплювався, після чого переживав період сухої та спекотної погоди. Місцевим жителям довелося вдатися до зведення гідротехнічних споруд, щоб мати постійний запас води для сільськогосподарської діяльності. Народ касарабе відмінно впорався із цим завданням.

На знімках, отриманих за допомогою лідара, було виявлено великі резервуари, а поряд з одним із поселень помічені канали, що тягнуться до природного озера. Все це свідчить про те, що цивілізація, яка тут існувала, була досить розвиненою. Вона змінила середовище свого проживання, перетворивши джунглі на територію, придатну для ведення сільського господарства.

Це відкриття дає відповіді на питання, чи були розвинені поселення у басейні Амазонки до прибуття на континент європейців. Також воно припускає, що не всі джунглі на планеті завжди були незайманим куточком природи. Цілком можливо, що в них теж колись були міста та села. Такі підозри існують, наприклад, щодо басейну річки Конго у Центральній Африці. Сподіватимемося, що лідери та інші, не менш цікаві інструменти пошуку дозволять остаточно розібратися в цьому питанні.

Источник: zefirka.net

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.