Комуністичні обіцянки до 1980-го.

XXII з’їзд КПРС здобув славу в історії Радянського Союзу, оскільки саме там Микита Сергійович Хрущов уперше на всю величезну державу заговорив про «земний рай» до 1980 року – часу настання комунізму. Партія, керована генсеком, вважала цей процес «історично неминучим» і щедро роздавала обіцянки про те, як СРСР стане найбільшою країною з ідеальним суспільством. Звісно, сьогодні нам достовірно відомо, що ці утопічні прагнення є нереалістичними. Однак, у той час у них віддано вірили, хоч і недовго.

До 1961 року становище в радянській країні трохи покращилось, у порівнянні з важкими післявоєнними роками: зросла якість життя людей, що відображалося у збільшенні заробітних плат і пенсій, збільшенні обсягів споживання м’яса, риби та молока. Окрім того, були здійснені відчутні прогресивні дії у науці й техніці. Всі ці обставини, помножені на амбіції партії та особисто Микити Сергійовича Хрущова, дали змогу з’явитися Третій програмі КПРС тій самій, де йшлося про досягнення комунізму до 1980 року.

Плани, окреслені в програмі й проголошені на з’їзді, були не просто амбітними, а, по суті, нездійсненними: через двадцять років Радянський Союз повинен був стати досконалою державою з найвищою якістю життя і видатним народом. Партійні функціонери в той період розкидалися гучними закликами: «наздогнати й перегнати Америку!», обіцяли «найвищий рівень життя порівняно з будь-якою державою капіталізму» та «надмір матеріальних і культурних благ».

Комунізм бачився тоді так: високий рівень науково-технічного прогресу та підвищення продуктивності в промисловості й сільському господарстві повинні були цілковито задовольнити основні потреби радянських громадян, які, своєю чергою, отримали б можливість розвивати свої творчі й інтелектуальні здібності, а також підтримувати свій фізичний стан на належному рівні.

Для втілення грандіозних задумів у життя, безумовно, було заплановано багато пунктів, виконання яких привело б радянський народ до омріяного комунізму. Насамперед, це стосувалося необхідності прискорення науково-технічного прогресу та технологічного стрибка, а також багатократного збільшення продуктивності праці у 4-5 разів за 20 років. Адже без цих змін здійснити «рай на землі» було б просто неможливо.

Окрім того, ставилося завдання максимально поліпшити якість життя громадян і полегшити їх побут. За часів комунізму більшість благ повинна була перестати мати будь-яку ціну. Безкоштовним планували зробити майже все: від проїзду у громадському транспорті до квартир. Жителям комуністичного раю не потрібно замислюватися про матеріальні блага – за них про це подумала партія.

Проте, люди не надто й вірили в настання комуністичного раю. Час проходив, а вони продовжували стояти в чергах, стикатися з побутовими проблемами та виходити зі скрутного становища в умовах продовольчого дефіциту. Тому на масштабні плани КПРС дивилися досить скептично.

І час підтвердив цей скептицизм. Темпи розвитку виявилися повільнішими, ніж хотілося б партії й особисто Хрущову. Окрім того, після його смерті настала брежнєвська ера “розвиненого соціалізму”, або “застою”, в якому держава загрузла майже на двадцять років. Тому до настання 1980 року майже ніхто не здивувався відсутності «раю на землі», а всі амбітні плани й обіцянки з предмету мрій перетворилися на об’єкт для жартів і анекдотів.

Остаточну крапку в історії комуністичного раю поставив, звичайно, розпад Радянського Союзу, але й про утопічні плани не забули. Так, у 1998 році було проведено опитування серед колишніх громадян СРСР, в результаті якого з’ясувалося, що трохи більше половини респондентів – 53% – вірили у наступ комунізму, але лише 37% з них припускали можливість його приходу до 1980 року. Не вірили у настання радянського раю 26% респондентів.

Джерело: https://novate.ru/blogs/110120/53016/

Источник: zefirka.net

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.