Аж до середини XI століття християнський світ був єдиним – із центром у Константинополі та Вселенським Патріархом на чолі всієї релігії. Однак згодом християнство розкололося на 2 найбільші гілки: католицтво та православ'я.
Чому відбувся Розкол і чи можна було уникнути його? Яким був би світ, якби церква залишилася єдиною?
Неминуча розколу
Насправді християнський світ ніколи був повністю єдиним. У V столітті з впливу Константинополя пішли Вірменія, Ефіопія та Близький Схід, організувавши власні церкви. А до XI століття Рим претендував другий головний центр релігії.
Згодом між Західним і Східним християнством виникли розбіжності у трактуванні Біблії, походження Ісуса Христа і навіть мові богослужіння (латинська у Римі та грецька у Візантії).
До 1054 Розкол між католичеством і православ'ям став неминучим. Константинополь і Рим зупинили всі переговори і зрадили одна одну анафемі.
Карта католицтва і православ'я в 1054 році (без урахування єресей і течій, що відкололися).
Наслідки поділу
Наступної тисячі років дві християнські течії змагалися між собою. Православ'я поширилося серед східних та південних слов'ян. Католики перехрестили Іспанію, Скандинавію та Прибалтику.
Релігійний розкол став трагічною точкою у розвитку християнства. В областях, підвладних папі Римському, почалися гоніння на богослужіння за православним обрядом.
На тлі розколу ослаб політичний вплив Візантійської імперії. Зі сходу на неї тиснули мусульмани, вони підкорили собі весь Близький Схід і Малу Азію (територію сучасної Туреччини).
На підтримку Візантії католики організували Хрестові походи та навіть відбили у мусульман Єрусалим та Близький Схід. Проте вони повернули ці землі православним. Замість підтримки Візантія лише постраждала від хрестоносців.
Атрибутика учасників хрестових походів.
Як змінився б світ за єдиної християнської церкви?
Подібний сценарій можливий лише тоді, коли Рим і Константинополь перестали б конкурувати за першість у християнському світі. І тому один із них мав підкоритися іншому.
Подібне могло статися кілька разів: наприклад, під час Флорентійської унії у 1439 р. Рим ставав центром усього християнства.
Без церковного розколу християнам вдалося уникнути великої кількості війн. Константинополь не втратив би підтримки Риму і зміг би успішно протистояти набігам мусульман.
Захід і Схід разом протистояли б мусульманам. Про пограбування хрестоносцями Візантії не могло бути й мови. Православні та католики не витрачали б сили на боротьбу за вплив у Прибалтиці, Східній Європі та Італії.
Європа однозначно була б єдинішою. У світі знайшлося б місце і Росії. У XV-XVII століттях наша країна могла б влаштувати свою Реформацію разом із Німеччиною та Скандинавією.
Сьогодні, незважаючи на заяви священнослужителів про необхідність об'єднання гілок, реального зближення, як і раніше, немає. Тим більше, зі втратою впливу релігії про подолання Розколу всі забули.
Источник: zefirka.net
