Унікальні автомобілі – це не тільки прототипи, зроблені для показу на різноманітних автосалонах. Нерідко заможні люди замовляють в автовиробників ексклюзивні варіанти відомих моделей, або ж самі автофірми створюють їх на честь знаменних подій.
Maybach Exelero.
Ймовірно, один з найбільш люксових та коштовних суперкарів у світі. Створений у 2005 році на основі лімузина Maybach 57, це спортивне купе було розроблено спільно з німецьким виробником шин Fulda з метою демонстрації нового покоління швидкісних шин компанії, розрахованих на швидкості понад 370 кілометрів на годину. У 2011 році цей автомобіль був придбаний за 8 мільйонів доларів американським репером Браяном Вільямсом, відомим під псевдонімом Birdman. Згодом, через рік, Daimler оголосив про рішення закрити марку «Майбах», яка останні роки приносила концерну лише збитки.
Ferrari F12 Berlinetta TRS.
Зібраний на персональне замовлення клієнта, чиє ім’я не було розголошено. Замовник звернувся до Ferrari з проханням створити особливу, відкриту версію купе F12 Berlinetta. За неофіційними даними, ціна цього унікального автомобіля склала понад $4,2 мільйона.
McLaren X-1.
Цей зразок виготовлений інженерами підрозділу Special Operations на спеціальне замовлення анонімного покупця з Близького Сходу. Всі побажання майбутнього власника коштували 7 мільйонів доларів.
Porsche 911 Panamericana.
Автомобіль був презентований як подарунок на день народження директору компанії Porsche, Феррі Порше, у 1989 році. Цікаво, що його зовнішній вигляд розробляв Харм Лагаай, той самий, хто згодом подарував світу славнозвісний Porsche Boxster.
Форд GT90.
Концепт, вперше показаний у 1995 році на автошоу в Детройті, позиціонувався виробником як «найпотужніший суперкар у світі». Дійсно, 12-циліндровий двигун автомобіля з чотирма турбінами забезпечував 720 кінських сил, а оголошена максимальна швидкість GT90 становила близько 407 кілометрів на годину. Варто зазначити, майже такий самий швидкісний показник демонстрував “суперкар із суперкарів” Bugatti Veyron, який з’явився через десятиліття після прототипу “Форда”.
Rolls-Royce Hyperion.
Цей ексклюзивний автомобіль був замовлений колекціонером Роландом Холом. Rolls-Royce Hyperion був виготовлений у 2008 році та є кабріолетом, чий дизайн натхненний образами моделей, що вироблялися кузовним ательє Rollers у 1930-х роках. Над дизайном працювало відоме ательє Pininfarina.
Cadillac Cien.
Був розроблений і зібраний спеціально до 100-річного ювілею компанії. Відповідно до статусу ювіляра, Cien був обладнаний найсучаснішими на той час технологіями. Він мав комплекс супутникового зв’язку OnStar, систему голосового керування Communiport, помічника паркування та систему нічного бачення, яка могла транслювати зображення дороги на лобове скло. Хоча все це йому навряд чи знадобиться в реальності — автомобіль зберігається в музейній колекції компанії.
BMW Gran Coupe Pininfarina Lusso.
З назви легко зрозуміти, які компанії взяли участь у створенні цього автомобіля. Чотирьохмісний інтер’єр купе відображає, за словами творців, поєднання сучасної витонченості та впевненої динаміки. Він оздоблений дорогою шкірою та деревиною каурі.
Peugeot Onyx.
Креативні французи створили суперкар з «кам’яною» назвою з матеріалів, нетипових для такого роду проєктів. Окрім звичного карбону, в конструкції Peugeot Onyx були використані мідь, повсть і папір. Французи відразу ж заявили, що не планують випускати Onyx серійно, але натякнули, якого стилістичного напрямку вони мають намір дотримуватися в майбутньому. Зокрема, головний дизайнер Peugeot Жіль Відаль зазначив, що передня частина концепту дає уявлення про те, як може виглядати передня частина у наступного покоління моделей 308 і 3008.
ВАЗ Рапан.
Вітчизняному автопрому теж є чим доповнити перелік одиничних зразків автомобілів. ВАЗ Рапан – перший концептуальний російський електромобіль, представлений на паризькому автосалоні. Він був випущений у 1998 році в єдиному екземплярі і, на жаль, не отримав навіть обмеженого продовження. Подейкують, що до проєкту намагалися залучити РАТ «ЄЕС Росії» для переобладнання існуючих автозаправних станцій спеціальними електричними заправками, але вони не проявили інтересу.
ЗІС-спорт.
Родстер ЗІС-Спорт був побудований на базі ЗІС-101 у 1939 році, також в одному екземплярі. Шестилітровий двигун потужністю 141 кінську силу дозволяв розвивати швидкість до 162 кілометрів на годину. Автомобіль отримав схвалення Сталіна та Кагановича, однак після війни єдиний екземпляр ЗІС-Спорт безслідно зник.
Dartz PROMBRON AS1936 Monaco Red Diamond Edition.
Автомобіль був виготовлений на замовлення в одиничному екземплярі в Латвії на базі Hammer, має ексклюзивне оздоблення. Цей броньований позашляховик був придбаний за 1.6 млн. дол. І це найбільша сума, сплачена за позашляховик. Цей монстр розганяється до швидкості 312 км/год, а 100 км/год досягає за 5.2 сек. Обладнаний 6-літровим двигуном з 552 кінськими силами.
Мерседес-бенз GWA 300 SLC.
Невідома заможна особа зі Східної Європи вирішила порадувати себе унікальним автомобілем. Втілення своєї мрії він довірив концерну Mercedes. Його задум полягав у тому, щоб з легендарного Mercedes-Benz 300 SC 1955 року, яких було випущено не більше 100 екземплярів, створити сучасний родстер на базі SLS AMG. В результаті, вийшов неповторний монстр Gullwing Americ, ціна якого зберігається в таємниці. Mercedes-Benz GWA 300 SLC оснастили V8 на 571 к.с., максимальна швидкість 315 км/год, прискорення до ста кілометрів відбувається за 3,8 секунди. Оцініть самі, наскільки змінився дизайн родстера.
Sbarro GT1.
Sbarro GT1 – єдиний у своєму роді. Він був зібраний на честь перемоги команди Mercedes у серії Ле Ман у 1999 році. Автомобіль оснащений 7,4-літровим двигуном V8 потужністю 450 кінських сил. Сьогодні, звичайно, може здатися, що це не так вже й багато для такого великого двигуна, але в той час така потужність здавалася просто колосальною. Двигун розташований ззаду та прямо по центру посиленого композитного кузова.
Lamborghini Egoista.
У 2013 році, під час святкування свого 50-річного ювілею, компанія Lamborghini представила вражаючий суперкар Lamborghini Egoista. Головна особливість «ювілейної» новинки, що відображена у її назві, полягає в тому, що салон, а точніше «кабіна пілота» (замість дверей у концепт-кара відкидний дах або «військовий ліхтар»), розрахований лише на одного пасажира. Зовнішній вигляд, як і інтер’єр Egoista, перегукується з військовою авіацією. У рух автомобіль приводить 5,2-літровий двигун V10. У конструкції спорткара широко використовується вуглецеве волокно, завдяки чому вага автомобіля складає лише близько однієї тонни.
Источник: zefirka.net
