Друга світова війна стала не просто наймасштабнішим військовим конфліктом історія людства. Вона також стала найбільшим полігоном для створення та впровадження нових видів зброї. Багато чого з того, чим користуються в сучасних арміях, було випробувано та прийнято на озброєння саме у ті тривожні роки. Як нескладно здогадатися, найбільше уваги своїй програмі зброї приділяла саме Німеччина.
1. Me-262
Німецька промисловість у роки війни досягла великих успіхів у розробці та створенні ракетних, а також реактивних двигунів. Багато в чому успіх був зумовлений тим, що створення реактивних двигунів не підпадало під заборони на виробництво озброєнь, які були накладені на Німеччину після поразки у Першій світовій війні. Тому перші розробки реактивних літаків стартували у Німеччині ще задовго до нацистів, у 1920-ті роки.
Перший реактивний літак Німеччини Heinkel He 178 здійнявся в небо 27 серпня 1939 року. Фурора машина, втім, не зробила. Значних успіхів інженери досягнуть лише під час створення Me-262, швидкість руху якого складе 870 км/год! Німці очікували, що, маючи перевагу у швидкості майже на 25% щодо найшвидших літаків країн антигітлерівської коаліції, зможуть підкорити все небо.
Проте, переозброїти все Люфтваффе реактивними літаками 1942 року у розпал війни було неможливо. До ідеї реактивних літаків повернулися лише 1943 року. Фюрер наполягав на тому, що Me-262 слід переробити у бомбардувальник. Командувачі авіації не змогли переконати у цьому свого головнокомандувача. У результаті переозброєння почалося лише 1945 року. Коли переможна хода Червоної Армії вже нічого не могла зупинити.
2. «Червона Шапочка»
Німці зробили великий внесок у розвиток танкової справи, а разом з цим зробили такий самий великий внесок у розвиток справи боротьби з бронетехнікою. Для цих цілей у них були не лише протитанкові рушниці та артилерія, але також «чудо-зброя» рейху у вигляді перших гранатометів. Набагато цікавіше те, що в Німеччині в роки війни створили ще й перший ПТУР – протитанкову керовану ракету. Вона не була доведена до пуття, проте все ще представляла грізну зброю.
Працювати над першим в історії ПТУР у Німеччині почали ще 1941 року. Проте проект загальмував засліплення від перших успіхів на Східному фронті. Більшість радянських танків на початку війни чудово палахкотіла і без будь-якої «чудо-зброї». Крім того, керівництво BMW так і не змогло досягти нормального фінансування. На розробку ракет виділили всього 800 тисяч марок (стільки коштувало 3 танка «Тигр).
Але прийшов 1943 рік. Виявилося, що радянські танки не тільки не безнадійні, а й успішно б'ють німецькі. Крім того, у війні розпочався перелом. Про проект «дивовижних» ракет одразу згадали. Відроджена ініціатива отримала назву Х-7 Rotkaeppchen (Червона шапочка). Ресурси на неї знайшли на той момент важко. Ракета масою 2.5 кг споряджалася за принципом «панцершрека» і могла пропалювати броню завтовшки до 200 мм. Розганявся боєприпас за допомогою порохового заряду масою 3.5 кг. Дальність дії становила 1200 метрів. За ракетою тягнувся провід, який дозволяв коригувати її рух.
Цікавий факт: На момент закінчення війни Червона Армія захопила близько 300 експериментальних зразків «шапочки». ПТУР був цілком реальним та працюючим. Якби Німеччина розробила цю зброю ще у 1941-1942 роках, становище на Східному фронті могло б значно ускладнитись.
3. Henschel Hs 293
Ще одна «чудо-зброя» рейху Henschel Hs 293. Дана ракета започаткувала відразу два види сучасного озброєння, а саме для ПКР (протикорабельних ракет) та УАБ (керованих авіабомб). Сьогодні такими штуковинами військових уже не здивуєш, проте на момент початку Другої світової війни нічого подібного у світі не існувало. Ідея нової зброї Німеччини була простою – протикорабельною бомбою, яку можна було б скинути в будь-якому місці, а потім відправити в корабель ворога, навівши її дистанційно.
Роботи над керованим боєприпасом почалися ще 1940 року. Бомба оснащувалась ракетним двигуном і могла розганятися до 250 м/с. Бойова частина ракети складалася із 500 кг вибухівки. Після пуску боєприпасу у його хвості загорялося п'ять трасерів, які допомагали навіднику у дистанційному керуванні ракетою. Роботи над ракетою затяглися до 1943 року. Коли новинка могла вирушити в масове виробництво, було «трохи пізно». Панування флотів країн-союзниць на морі було переважним.
Втім, користуватися Henschel Hs 293 у Другій світовій війні німці таки встигли. 1943 року за допомогою новітньої зброї було знищено кілька десятків кораблів союзників. Добре, що така зброя не з'явилася в Німеччині на початку війни.
4. Electroboot XXI
1943 року Німеччина зрозуміла, що війну на морі у неї виграти не вийде. Особливо якщо нічого не поміняти у флоті. Саме тоді командування вирішило з новою силою взятися за розробку підводних човнів нового покоління. Нові підводні човни отримали позначення Electroboot XX. Вони швидше плавали і могли глибше занурюватись. У розпорядженні екіпажу такої субмарини було шість нових (на той час) торпедних апаратів, які могли пускати снаряди з глибини 50 метрів. На щастя, німці не змогли налагодити масове виробництво революційних підводних судів.
Джерело: https://novate.ru/blogs/190619/50755/
Источник: zefirka.net
