У першій половині XX століття конструктори та генерали різних країн та армій були буквально одержимі ідеєю створення великих танків. Однак, за весь час нікому так і не вдалося створити величезний і при цьому добре захищений так. Що незграбний Цар-танк Миколи II, що французький велетень FCM 1A – усі ці та багато інших подібних проектів виявилися марною витратою ресурсів. Сьогодні ж йтиметься про німецьку бойову машину «Maus», якій так і не знайшлося місця на полі бою.
«Мамонт» у полі
Наприкінці 1941 року на одній із нарад конструкторів і командувачів військ Адольф Гітлер особисто наполягав на необхідності створення передового надважкого танка. Наказ про безпосередній початок розробки такої машини голова нацистів дав у липні 1942 року. Гітлер хотів бачити в рядах танкових кулаків невразливу для артилерійського вогню машину смерті та руйнування. Лобова броня повинна була мати товщину не менше ніж 200 мм, а бічна не менше ніж 180 мм.
Проект отримав назву Mammut (Мамонт). За задумом, у нього мали бути дві гармати на вежі. Доктор Фердинанд Порше взявся за цей проект із ентузіазмом. Завершено ініціативу зі створення надважкого танка було 1944 року. Причому, Фердинанд Порше обдурив співробітників СС, який займався створенням машини, і поставив на «Мамонта» інший двигун цінником 125 тисяч марок, не передбачений початковою конструкцією.
Випробування танка почалися при цьому ще 1943 року. “Мамонт” справив сильне враження на Гітлера. Фотографувати новинку на випробуваннях було заборонено, проте протокол, зважаючи на все, ніхто особливо не дотримувався. Тоді ж бойова машина отримала індекс Typ 205/I чи Pz.Kpfw. Maus V1. За однією з версій, робітники жартома написали на досвідченому зразку слово «Мишеня» (Maus) і намалювали поруч гризуна. У результаті було вирішено змінити назву.
А Гудеріане, проти!
Гейнц Вільгельм Гудеріан – особистість справді значима як для Німеччини часів Другої світової війни, але й усієї військової історії людства. Не буде перебільшенням сказати, що саме завдяки йому танкові війська склалися як окремий рід остаточно. Саме він зробив величезний внесок у розвиток ідей моторизованої війни, за що свого часу отримав прізвисько «Швидкохідний Гейнц». Чи варто взагалі говорити, що батько-засновник танкових військ Німеччини в танках розумів і розбирався?
Нехай Гудеріан залишається особистістю неоднозначною, проте тут важливе інше. Новий Pz.Kpfw. Maus V1 йому зовсім не подобався. Ще до виходу на поле бою «Мишеня» нажило собі багато ворогів серед німецьких командувачів. Найжорстокіша критика машини йшла від самого Гудеріана, який на той момент обіймав посаду інспектора танкових військ.
Генерал-полковнику не подобалася форма вежі, яка сприяла рикошету снарядів прямо в моторний відсік, «Миша» не мала в принципі протипіхотних кулеметів, повільність повороту вежі з гарматою. Також не подобалися йому пропозиції поставити на танк ще й зенітну зброю.
Але найбільше Гудеріана бентежило кількість ресурсів, які «пожирав» Pz.Kpfw. Maus V1. Тільки витрата палива складала 350 літрів на 10 км! Для створення машини була потрібна величезна кількість металів, у тому числі і дуже дорогих. Надворі був 1943 рік. Командування Німеччини чудово розуміло, що ситуація складається не на їхню користь і перспектива поразки стає все більш очевидною. Ресурси країни танули, а чиновники і верховний головнокомандувач «грали» дорогими дрібничками. Незважаючи на все, генералу вдалося переконати комісію та відмовитися від ідеї випускати 141 Pz.Kpfw. Maus V1 разом. Робити було вирішено по 5 на місяць.
Битва, яка не почалася
Йшли останні місяці війни. Поразка Німеччини була очевидною. На цей момент німцям вдалося побудувати лише два Pz.Kpfw. Maus V1, при цьому до реальних бойових дій був готовий лише один. Єдиний боєздатний танк відправили на охорону штабу до району Цоссена. Повоювати йому так і не вдалося. У ході успішної нічної атаки з 21 на 22 квітня 1945 року червоноармійці взяли гігантську машину як трофей. Однак, захопити в полон німецьких командирів не вдалося.
Значна їх частина таки змогла евакуюватися, менш щасливих, за спогадами фронтовика Василя Архіпова, розстрілювали самі бійці СС, щоб ті не потрапили до радянського полону. Схожа доля чекала і на Pz.Kpfw. Maus V1. Екіпаж, який рятується втечею від радянських солдатів, прийняв рішення підірвати танк. Коли бій стих, червоноармійці ще довго розглядали і жартували над згорілим 188-тонним велетнем, що застиг на перехресті доріг.
Джерело: https://novate.ru/blogs/161218/48785/
Источник: zefirka.net
