Попри всю показову чемність та строге виховання, люди у вікторіанську епоху знали, чим себе розважити. Щоправда, їхні уподобання нинішньому пересічному громадянину можуть здатися дивними, якщо не сказати більше. У XIX столітті захоплювалися опудалами тварин, прикрашали себе волоссям покійних та були в захваті від спіритичних зібрань.
Спіритизм
Тема смерті користувалася великим попитом у ХІХ столітті. До того ж, люди були захоплені спіритизмом. Вони гуртом відвідували сеанси з «літаючими» столами та маріонетками, загорнутими в тканину. Медіуми, в свою чергу, завзято «викликали» духи померлих.
Папоротева манія
Вбрання та вiяло з малюнком «папороть».
Одним із незвичних захоплень людей у вікторіанську еру була птеридоманія (pteridomania) або папоротева манія. У період з 1850-1890-х років усі були одержимі папоротями. Було модно мати ці рослини вдома, повсюди продавалися речі та предмети побуту із зображенням папороті. Їх вивчали не лише чоловіки, а й жінки. Можливо для представниць прекрасної статі це був лише привід офіційно вийти з дому на свіже повітря, але вони з ранку до вечора могли дискутувати про важковимовні латинські найменування папороті.
Таксидермія
Опудало птахів на капелюсі.
Ще однією не менш дивною забавою жителів вікторіанської епохи була таксидермія. Кожен прагнув мати в себе опудало якоїсь тварини. Дами прикрашали свої головні убори не тільки справжнім пір'ям, а й цілими птахами (щоправда, мертвими). Найвідомішим таксидермістом був Волтер Поттер. Він створив справжній музей з опудалами. Найбільш популярними експонатами були кошенята у вигляді нареченого та нареченої.
Композиція з опудал «Котяче весілля».
Посмертні фото
Зображення жінка з померлою дитиною.
Від деяких фотографій вікторіанської епохи буквально мороз іде по шкірі. На родинних фотографіях зображені батьки з померлими дітьми. Посмертне фото було єдиним способом зберегти спогади про людину, і тому після засвідчення смерті родичі відразу ж йшли не до похоронного бюро, а до фотографа.
Прикраси з волосся покійного
Незважаючи на те, що волосся використовувалося у виготовленні коштовностей ще в Стародавньому Єгипті, люди вікторіанської епохи любили носити на собі подібні ж вироби. Але здебільшого для прикрас використовували волосся покійних. Їх вплітали у браслети, намиста, каблучки на згадку про близьких людей.
Джерело: http://www.kulturologia.ru/blogs/130217/33454/
Источник: zefirka.net
