За 200 метрів від турецького кордону поблизу сирійського села Ешме розташований невеликий анклав. Тут розвивається турецький прапор і стоїть добре озброєна варта. Йдеться про багатостраждальну гробницю Сулейман Шаха. Конфлікт через неї тліє вже понад півстоліття. Як турки урвали невеликий шматок землі у Сирії і чому Дамаск вважає цю подію незаконною?
Святиня, і крапка!
Історія, що розгорнулася навколо гробниці Сулейман Шаха, цілком могла б стати сюжетом для гарного детектива на кшталт «Код да Вінчі». Справа в тому, що, незважаючи на однозначне прийняття гробниці як святиню, точної відповіді на питання, хто там похований, не можуть дати навіть турки.
За легендою Сулейман Шах є дідом Османа I, засновника турецької державності. Діяч потонув, коли намагався перейти річку Євфрат. Його поховали неподалік цього місця, у фортеці Джабер.
Проте згодом історики з'ясували, що справжнім предком Османа був Гюндюз Альп. А ось Сулейман Шах – це, ймовірно, султан Сулейман ібн Кутулмиш, засновник Іконійського султанату.
Потім історикам стало відомо, що Сулеймана поховали 1086 року біля воріт Алеппо. Імператор загинув у бою з сирійцями неподалік міста. Тому до 2021 року вважалося, що у гробниці свій останній спокій знайшов син Сулеймана – Килич-Арслан I.
Чоловік очолив Іконійський султанат після смерті батька. Молодий султан загинув 1107 року під час переправи через річку Хабур. Це один із приток Євфрату. Доля Килич-Арслана більш-менш порівнювалася з легендою гробниці.
Але ось невдача: у січні 2021 року археологи знайшли реальне місце його останків. Могила Килич-Арслана була виявлена на південному сході Туреччини, у місті Діярбакир. Разом із правителем було поховано його дочку.
Гробниця Сулеймана Шаха
Втім, турків історичність легенди абсолютно не турбує. Народ поклонявся цьому місцю з XIII століття. Не має значення, хто там усередині. Це все одно об'єкт національної спадщини.
Як сирійці поступилися анклавом Туреччини і чому сьогодні вони проти їхньої присутності?
Спочатку гробниця розташовувалась у вищезгаданому середньовічному замку Джабер. У 1921 році під час підписання Анкарської мирної угоди, що закінчила турецько-французьку війну, територія сучасної Сирії відійшла французькою колоніальною владою.
Проте замок Джабер, враховуючи його культурне значення, залишили під контролем Туреччини. Через кілька десятиліть, 1973 року сирійська влада вирішила зробити тут водосховище. Туркам це не сподобалося, але вплинути на ситуацію вони не могли. За новою угодою “мочі” Сулейман Шаха перенесли на 85 км на північ. Новий мавзолей відбудували на березі Євфрату.
2011 року в Сирії вибухнула громадянська війна. Турецька влада збільшила варту гробниці до 40 солдатів і спорудила там укріплення. У 2014 році область довкола опинилася під контролем ісламських радикалів.
Бойовики наполегливо попросили турків забратися. У 2015 році турецькі командос на 39 танках та 57 бронемашинах, за підтримки з повітря, здійснили марш-кидок до гробниці. Вони евакуювали гарнізон мавзолею, запакували мощі та музейні експонати, а потім перенесли все це ближче до свого кордону.
Так гробниця опинилася на нинішньому місці. Треба сказати, Стамбул попередив сирійську владу: досконалий переїзд – це тимчасовий і вимушений захід. Коли війна завершиться, турки мають намір повернути мощі до фортеці Джабер.
Замок Джабер
Дамаск із цим не згоден. Згідно з сирійською позицією, перше переміщення останків позбавило Туреччину прав на фортецю Джабер. Нині це сирійська територія. Колишню гробницю, що опинилася серед штучного озера, перетворили на музей.
Друге переміщення взагалі було незаконним. Сирія не давала дозволу на будівництво нової гробниці біля села Ешме. Сирійська армія цей район не контролює. Тут усім заправляють так звані «хороші» помірні повстанці.
Колись війна в Сирії завершиться, і питання з правовим статусом гробниці знову спровокує міжнародний конфлікт.
Источник: zefirka.net
