Мости бувають різні. Кам'яні та дерев'яні, арочні та балочні, велосипедні та пішохідні. А ще є мости, якими не проїдеш і не пройдеш. І призначені вони не зовсім для людей.
Що ви знаєте про міст? Ну… це така штучна споруда, яку зводять поперек річки, затоки, озера або навіть цілої протоки. Воно призначене, щоб люди, автомобілі, паровози, тварини могли безперешкодно подолати природну перешкоду. Однак у Німеччині є міст, який ламає усі шаблони.
Магдебурзький водний міст – можна назвати найдивнішим мостом у світі. Тому що він призначений для води.
Міст знаходиться у Німеччині, поблизу міста Магдебург. Він перетинає річку Ельба, поєднуючи Середньонімецький канал і канал Ельба-Хафель. Чудо інженерної думки простягається на 918 метрів завдовжки! Більшість незвичайного мосту – 690 метрів – пролягає над сушею, решта 228 метрів височіють над водою. Ширина унікального водного шляхопроводу – 34 м, а глибина – 4,25 м.
У систему водного мосту входять судноприймач та шлюз. Тож Магдебурзький міст пропускає не лише воду, а й невеликі судна.
У водяного шляхопроводу складна історія. Його задумали збудувати ще на початку XX століття. Наприкінці 30-х інженери звели судноприймач і бики. Але дві світові війни та поділ Німеччини не дозволили здійснитися амбітним планам. Будівництво відновили лише 1997 року. Щоб її закінчити, інженерам знадобилося 6 років наполегливої праці, 24 000 тонн сталі, понад 68 000 кубічних метрів бетону та кругленька сума півмільярда євро.
Треба сказати, німці не побудували просто зовсім унікальний об'єкт. Водні шляхопроводи люди зводили з найдавніших часів. Римські акведуки – це, по суті, ті ж водні шляхопроводи, тільки набагато менші за розміром і значно скромніші за пропускною спроможністю. На Туманному Альбіоні, над долиною річки Ді, що знаходиться на північному сході сучасного Уельсу, досі діє акведук Понткісіллте.
Ні, його збудували не древні римляни, а англійські промисловці 1805 року. Він призначався для перекидання води та судноплавства. Щоправда, назвати його придатною для сучасного судноплавства мова не повернеться. На ньому вміститься лише човен, ну або дуже скромних розмірів баржа, та й тому буде тісно.
Проте в XIX столітті акведук Понткісіллте активно використовувався саме як судноплавний канал. На ньому перевозили вугілля та інші корисні вантажі. Акведук діє досі. Він також переносить воду та служить транспортним шляхом для невеликих річкових суден. Щоправда, практична користь від акведука невелика. Він набагато більше корисний як місцева визначна пам'ятка для туристів.
Источник: zefirka.net