За часів СРСР дизайн обкладинок дитячих книг був дуже своєрідним. Він дуже відрізнявся від зарубіжних стандартів. Радянські художники зазвичай не наголошували на яскравості та привабливості обкладинки. У створенні, зазвичай, використовувалися базові кольори, а самі малюнки були простими. Головне завдання полягало у відображенні сенсу, який підносив автор у своїй історії. За підсумками дитячі книжки виглядали дещо… суворо. Однак у ті часи це нікого не дивувало. Але в наші дні такий підхід виглядає дуже дивно, а часом навіть кумедно.
Нежданчиком у цій книзі звуть конячку. Вона з'являється в житті головних героїв несподіваним чином, за що отримала своє унікальне ім'я.
«Козявкін син» – це справжній радянський детектив про безпритульного хлопчика, якому вдається розкрити зловісну змову та врятувати всіх від обману.
А що ви подумали? Тут написано “Бука”. Це кумедна, дитяча історія про істоту, яка з'являється вечорами, коли маленькі діти активно починають пустувати.
Доброхім розшифровується як добровільне товариство друзів хімічної оборони та хімічної промисловості. Випуск цієї книжки мав конкретну мету — залучити дітей у хімічну промисловість.
Це історія про старий гриб, який тримав у страху всіх лісових мешканців. Однак, коли його розтоптали — усередині виявилася лише потерть і більше нічого. Ображені жителі, побачивши смерть ворога, дуже зраділи і почали веселитися. Вони вирішили, що відтепер більше ніколи не боятимуться шлюпиків. Отака добра радянська казка. До речі, шлюпиками в народі називають підберезники.
Приклад дитячої антирелігійної літератури 1920-х. Як ви розумієте, “чаклун”, який зображений на обкладинці – це звичайний священик.
Віршований твір розповідає про хлопчика-хулігана, який нахабно обдурив зайця і порадив йому купити замість моркви хрін.
Наркомів викликали? Цікавий дитячий посібник, який у віршованій формі розповідає про особливості кожного народного комісаріату.
Зараз ви дивитеся на видання, яке розповідає про користь вивчення іноземних мов.
Дитяча книжка «Кінь-вогонь» виходила окремим виданням та розповідала дітям про важливість різних професій.
Монтер – провідник світла та знань. Виробнича казка для дітей із фотоілюстраціями.
Казки про вітчизняний автопром. Примус – це спеціальний набір для нагрівання та приготування їжі. Ось він і виступає в ролі головного героя у цій дивовижній історії.
У книзі «Маляр Сидорка» звірі просять у юного маляра-соціаліста пофарбувати в червоний колір. Чого тільки не зробиш заради комунізму.
Источник: zefirka.net
