Годувати чи вигулювати – що важливіше для здоров'я собаки?

У вас собака? І вона здорова? Тоді вам пощастило – ви вмієте її годувати…

Собаки, як і люди, люблять поїсти… І люблять – майже те саме. Тільки їм не дають. Самим же хочеться – смачненького. Зате вже кісточки ніхто не забере – законні! І дають їм ці кісточки часом – неміряно…

А якщо говорити серйозно, проблема годівлі як у людей, так і у звірів стоїть десь у першій десятці світових проблем. Навмисне кажу – годівлі, бо як ще назвати те, чим багато посилено займаються, впихаючи в себе все підряд, аби подобалося? А скільки вже про це написано, скільки дієт і методик схуднення придумано…

Ну, про людей – нехай дбають дієтологи та масажисти з тренерами. Я ж хочу поділитися своїм досвідом – гірким у минулому, як все ж таки правильно годувати домашнього звіра. Кажу – домашнього, оскільки службові собаки рідко гладшають, працюючи в «поті морди», та й хворіють набагато рідше за домашніх вихованців.

Собаки – ті ж діти, і мало хто знає, що по розумовому розвитку кращі представники собачої породи рідко досягають рівня трьох-чотирирічного малюка. Зате скільки захватів ми чуємо від господарів таких псів! І який він розумний і який кмітливий… Але пес так і залишиться на рівні напівінстинктів, напівінтелекту. Тому й не може він сам контролювати себе в їжі.

І якщо правильно годувати малюка вміють – або думають, що вміють, майже всі батьки, то ось про правильне харчування домашніх вихованців люди починають замислюватися, як правило, вже після того, як завели собаку чи кішку… Я вже не говорю про екзотичні тварини. І, наслухавшись дядьком Ванею з тітками Машами, переконують себе, що немає нічого простішого, ніж скласти раціон (ось немає ж слова «ірраціон», а шкода!) годування. А якщо ще й рекламу послухати, то взагалі голова не повинна хворіти від турбот: купи «Педігрипал» або «Чаппі» – і висип жменями. І насипають…

Коли моя Джессі померла вночі, без мене, одна – я був на роботі, я не одразу зрозумів, чому. Не до того було – вистачало переживань та сліз. Але ось пізніше, збираючись заводити нового собаку, я міцно задумався, що ж робив не так, і чому все ж таки пішла моя Джеска … Але ж їй виповнилося на той час всього 6 років …

І довелося перелопатити купу розумних книг, поки в старому виданні курсу дресирування службових собак я не наткнувся на цей горезвісний раціон… Напевно, небо і земля ближче одна до одної, ніж зміст цих книг: новомодних і старих, перевірених багаторічним досвідом способів і методів годування. Тоді ж не було сухих кормів, як у людей ще не було біологічних добавок. І їжа була екологічно чистою, як модно зараз висловлюватись. Але ж і зараз досить багато господарів воліють годувати тварин натуральною їжею. У чому різниця?

Вже після того, як я завів цуценя, мені спало на думку зателефонувати до ветеринарної аптеки, де консультував молодий, але вже досвідчений і розумний, на мій погляд, ветлікар. І коли я розповів йому, чим збираюся годувати цуценя, у відповідь почув таке, що спочатку мало не образився. Добре хоч зрозумів, що лікар не вибирає висловлювань не від грубості, а від моєї непробудної дурості…

Не говоритиму, як я годував своїх вихованців до того, скажу краще, що порадив лікар. Щоправда, готувати згідно з його рекомендаціями – досить клопітне заняття, але й результат не забарився. Цуценя росло здоровим і сильним.

Каші з гречки та рису, у рівній пропорції, різні овочі – морква, капуста, буряк, огірки, дрібно нашатковані та додані в закипілу кашу… І найголовніше, у варево не можна додавати м'ясо, щоб варити разом із кашею . Жодне. Навіть пісну яловичину, бо м'ясні бульйони собакам протипоказані . Печінка у них не витримує навіть невеликої кількості тваринного жиру. А в яловичині, хоч і пісної, його не так уже й мало. Про свинину і баранину не йдеться взагалі. Пісне яловиче м'ясо треба просто обдати окропом, нарізати дрібними шматочками і додати вже готову кашу.

Кількість їжі, яку з'їдає собака за раз, варіюється в залежності від ваги собаки. Можна, звичайно, вирахувати калорійність раціону, витрата енергії протягом дня… Словом, все як для людини. Та ось мало хто стане цим займатися. Тому раджу годувати собаку 2 рази на день і давати стільки, щоб вона йшла трохи голодна, вилизуючи миску насухо. І не шкодуйте її, бідну та голодну. Найчастіше собаки не знають почуття міри і не можуть контролювати апетит та почуття голоду. Якщо вона не дуже довго гуляє і мало бігає, то їди їй потрібно менше. Це й так ясно. Скільки, де і як вигулювати собаку можна знайти в численних рекомендаціях. Хтось пише про прогулянки не менше години, хтось пропонує гуляти не менше двох годин на день.

На жаль, часу, як правило, не вистачає і для себе, коханих, що вже казати про собаку. Ось собачки і жиріють, і хворіють, не вміючи поскаржитися… Починаються проблеми з печінкою, суглобами, часті застуди, проблеми із травленням… Ще раз повторюся: не шкодуйте своїх вихованців, не перегодовуйте їх – цей жаль не принесе користі ні вам, ні їм.

Намагайтеся використовувати натуральні продукти, а не сухі корми, хоча ті зручніші. Але якщо вже довелося, за потребою, перейти на сухі корми, не купуйте дешеві . Принаймні пам'ятайте про це. Крім того, якщо ви годували собаку натуральними продуктами, але довелося перейти на сухий корм, майте на увазі, що цей перехід має бути не раніше ніж 12 годин після прийому натуральної їжі . Організм собак не так просто і легко перебудуватися.

І найголовніше, боронь вас Бог змішувати натуральну їжу та сухий корм ! Проблеми виникнуть дуже швидко, і ви можете відразу й не зрозуміти, у чому справа.

Так все-таки: годувати чи вигулювати? Відповідь проста: менше годувати, більше гуляти. Все як у людей.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.