Всі ми в собі прагнемо відповісти на основні питання. Звідки ми прийшли? Чому ми тут? Куди ми йдемо і яка наша ціль? Найчастіше міфи метафоричні і зовсім немислимі. Деякі можна зустріти у віддалених одна від одної спільнотах, але подібності в них настільки вражають, що створюють спільну історичну основу. Всі наступні міфи призвели до появи суперечливих гіпотез і теорій, додавши загадок та питань нашої спільної свідомості.
Час
У 17 столітті архієпископ Ашер стверджував, що світ зародився в 4004 році до нашої ери і проіснує 6000 років до фінальної битви з антихристом, що призведе до 1000-річного правління святих і, нарешті, до кінця світу. Нострадамус використав цю хронологію і стверджував, що 1999 стане початком кінця світу.
У міфах за традицією час нерівномірний, заплутаний і повторюється. Майя думали, що час мав сезонний або циклічний ритм, а кельти вважали, що він проходив з різною швидкістю в різних сферах. Це міфічне розуміння часу підтверджується сучасною космологією. Англійський астроном Фред Хойл, однак, стверджує, що ідея часу як потоку, що постійно обертається, є «гротескною і абсурдною ілюзією», вважаючи, що все існувало, існує і завжди буде існувати. За його словами, відчуття минулого, сьогодення та майбутнього – ілюзія.
Астрологія
Нічне небо – картина, написана міфами. Усі ми знаємо «знаки зодіаку», що складаються з 12 сузір'їв. Мало хто знає, що 12 символів чи знаків, за допомогою яких ми любимо планувати майбутнє, є лише частиною 88 ідентифікованих сузір'їв.
Найстаріші записи з астрономії/астрології (у ті часи це було те саме) – це записи халдеїв, які вночі спостерігали за небом у пошуках прикмет і підказок долі, більш ніж за 2000 років до римлян. Сучасні спростування тієї ролі, яку ці сузір'я відіграють у нашому майбутньому, не поклали край міфічній ідентифікації з небесними тілами і, мабуть, ніколи не зроблять цього.
Прокляття
Сьогодні ми знаємо з міфів та легенд, що прокляття накладаються на людство богами чи трохи менш владними священиками та чаклунами, чи однією скривдженою людиною на іншого. У будь-якому випадку, передбачається навмисна шкода чи смерть. Найвідоміший приклад зустрічається в Біблії, коли змій спокушує Єву, а потім слідує прокляття Адама та Єви, що веде до вчень про падіння людини.
Однак у більшості східних вірувань прокляття – наша нездатність бачити крізь ілюзії. Сьогодні кажуть, що прокляття спрацьовує лише якщо жертва вірить у нього. Гіпотеза Хамітов стверджує, що Хам (разом зі своїм сином Ханааном), син Ноя, був проклятий після того, як викрив п'яного батька перед своїми братами. Згідно з гіпотезою, вони були «позначені» відтінком шкіри, ставши предками чорної раси – прокляття пояснює всі страждання, які чорна раса переживає віками.
Надприродні істоти
Віра у надприродні істоти дуже давня. Там, де демони хочуть завдати нам шкоди, ангели пропонують захист, керівництво та релігійну проникливість. Імена великих архангелів відомі як мусульманам, і християнам. Люди бачили сяючих крилатих людей усюди у світі. У Фатімі, Португалія, 1917 року діти-пастухи зустріли гарну молоду жінку, яка стверджувала, що вона спустилася з неба. Згодом натовп із 70000 людей став свідками того, як сонце спустилося на землю. Сьогодні ця подія широко відома як «Диво сонця».
На цьому та інших подібних заходах відбувалися масові зцілення. Вчені приписують подібні події масової істерії, але інша спірніша теорія стверджує, що всі ці події (як і в давні часи) були фактично зустрічами з інопланетянами або НЛО. Незалежно від навколишнього оточення або обставин, візити крилатих посланців продовжуються.
Вмираючі боги
Приклади богів, які помирають, а потім повертаються до життя, найчастіше походять із давніх релігій Близького Сходу, і натхненні ними практики включають їх у біблійні та греко-римські міфи та християнство. Особливості архетипу в тому, що народження відбувається під зіркою, потім вони вчать своїх вчителів, пророкують свою смерть, а після смерті повертаються.
Вмираючих близькосхідних богів зазвичай розшукують і воскресають їхні дружини чи сестри. Було висунуто припущення, що релігія заповнює порожнечу і що ми створили її, щоб відчувати себе у безпеці та під захистом у світі, який, мабуть, залишає більше запитань, ніж відповідей.
Міфи про потоп
Міфи про всесвітній потоп зустрічаються у всьому світі. Як правило, вони сходяться в тому, що весь світ був затоплений, а подія (хоч і була передбачена) трапилася раптово, і що деякі, хто вижив, попереджений Богом (або богами), побудували ковчеги, плоти або інші судна. Найвідоміший міф – це біблійна історія про Ноя.
Відповідні теми мають глобальний характер – ковчеги і плоти в основному побудовані на височинах, а причиною потопу виявляється гріх. Дивною є і загальна схожість деталей (таких як розмір крапель дощу та граду, а також спека під час потопу). Від Девкаліона і Пірри в грецькій міфології до Пралайї в індуїзмі та Бельгерміра в північній міфології сьогодні широко поширена думка, що всесвітній потоп був не міфічним, а реальною історичною подією.
Міфи про мегаліти
Зазвичай існує два різновиди міфів про мегаліти: міфи про таємничі та надприродні сили будівельників/дизайнерів, і міфи про містичні або магічні властивості каменів. Великобританія та Єгипет – господарі найвідоміших будівель, але їх можна знайти у всьому світі.
Їх завжди пов'язували з зціленням, родючістю, велетнями та дияволом, і інтерес до них відновився з появою науки. Стало ясно, що будівлі працюють як гігантські календарі, де окремі камені відзначають пори року або рух сонця та місяця. Найцікавіше припущення про них прийшло від людини під назвою Пол Деверо, який стверджував, що НЛО – земні еманації, пов'язані з помилками в мегалітичній системі, і що вони отримують прямий доступ до нашого мозку, оскільки вони електромагнітні.
Прикмети
Вірування в прикмети, події або предмети, які попереджають нас про добро чи зло, які можуть зустрітися на нашому шляху, існують з давніх-давен. Друїди шукали прикмети в польоті птахів, а Ірландії кожен звук, становище чи рух одомашнених воронів мали різну конотацію. Прикмети у різних культурах також шукали у напрямі полум'я, завиванні собак, формі коріння дерев, стані нутрощів і навіть у тому, як падають сандалії, коли їх кидають.
В основі цих міфів лежить думка, що все у житті взаємопов'язане. Юнг міркував, що колективне несвідоме знає все, маючи на увазі, що ця думка не може бути настільки абсурдною.
Міфи про створення світу
Існує три основні питання, коли йдеться про те, як Земля, космос і все життя було створено. Як щось виникло з нічого? Як все було створено і як виник природний порядок усіх мінералів, рослин, тварин та людських істот? Теорії варіюються від сучасного «великого вибуху» до старіших і навіть давніх підходів.
У більшості міфів перевага надається елементам – повітря, вітер, вогонь, а іноді і вібрації призвели до появи всього. Інша дуже поширена тема – легенди про створення «Світового дерева», які можна знайти в Африці та Тонгу. Зазвичай дерево росте в раю, і всі життя походять з нього, або воно може бути пов'язане з різними створеними вимірами та світами. Найвитонченіші міфи мають на увазі, що немає ні початку, ні кінця, що все знаходиться в рівновазі і що все так, як має бути.
Потойбічне життя
У всіх частинах світу вважається, що душа/дух переживає смерть. Ця віра перегукується з 80000 р. е., оскільки поховання неандертальців припускають, що вони теж готувалися до потойбіччя. Від християнських вірувань до раю та пекла до тибетської «Книги мертвих», яка розповідає новоявленим, як уникнути переродження, віра залишається, незважаючи на відсутність доказів.
Крім релігійних поглядів, існує багато цікавих теорій про те, що відбувається з душею після смерті людини. Едмунд Фурньє д'Альбе був одним з перших дослідників, які висунули гіпотезу потойбіччя, що стверджує, що душа після смерті залишає тіло і живе в ультрафіолетових променях сонця в іншому царстві земної атмосфери. Інші кажуть, що душа виявляється у світі сновидінь чи живе лише розумом, стаючи частиною колективної свідомості.
Джерело: http://muz4in.net/news/10_zagadochnykh_universalnykh_mifov_kotorye_prodolzhajut_ocharovyvat_nas/2020-05-19-51756
Источник: zefirka.net
