Талановита поетеса з дитинства любила книги, навіть у своєму вірші «За книгами» вона дуже барвисто та емоційно описувала своє дитяче захоплення від відвідування разом із мамою книжкової крамниці у семирічному віці. Книги супроводжували Марину Цвєтаєву все життя, та її літературні переваги охоплювали різні жанри. У листах, щоденниках та анкетах збереглися списки авторів, яким віддавала перевагу російська поетеса Срібного віку.
«Крістін, дочка Лаврансу», Сігрід Унсет
Історичну трилогію Сінгрід Унсет Марина Цвєтаєва вважала найкращим твором, який розповідає про нелегку жіночу долю. Поетеса мріяла її мати у своїй бібліотеці і була готова віддати за неї майже половину наявних у неї книг.
«Дівчинка з Морбакки: Записки дитини», Сельма Лагерлеф
Марина Цвєтаєва відверто захоплювалася творами шведської письменниці, її цілком підкорив літературний склад. Спогади Сельми Лагерлеф про дитинство, про приголомшливу родову садибу, продану за борги і викуплену вже літньою письменницею, підкорили Цвєтаєву. Варто зазначити, що спогади письменниці не лише принесуть масу задоволення читачам, а й допоможуть зрозуміти, звідки черпала своє натхнення та моральні сили «дівчинка з Морбакки».
«Марія Кюрі», Єва Кюрі
Марина Цвєтаєва вважала книгу, написану молодшою дочкою великих учених П'єра та Марії Кюрі, найкращим пам'ятником дочірнього кохання. Поетеса була вражена тим, з якою любов'ю та захопленням писала про свою видатну маму Єва Кюрі. При цьому нудний, як міг би здатися на перший погляд, опис життєвого шляху перетворювався для читача на захоплююче читання.
«Щоденник Марії Башкірцевої. Вибрані сторінки»
Ця книга, що стала літературною сенсацією початку ХХ століття, не могла бути залишена поза увагою Мариною Цвєтаєвою. Втім, відверта історія дорослішання наївної дівчинки і сьогодні становить безперечний інтерес.
«Книги, з якими спалять»
Були у бібліотеці поетеси книги, до яких вона постійно поверталася. Їх вона часто перечитувала, щоразу знаходила щось нове та незвичайне. Серед книг, що належали до цього списку, була епічна поема «Пісня про нібелунги», давньоруська літературна пам'ятка «Слово про похід Ігорів» та безсмертна «Іліада» Гомера.
«Кожна дає епоху»
В анкеті, яку заповнювала Марина Цвєтаєва в 1926 році, містилися питання і про її улюблені книги. Відповіді передбачалося використати у бібліографічному Словнику письменників ХХ століття, проте на той час видання так і не вийшло. У анкеті Марина Цвєтаєва вказала книжки послідовно, вважаючи, кожна з улюблених нею книжок характеризує цілу епоху у житті.
До речі, підібрати риму до слова сьогодні можна онлайн. Введіть слово для пошуку на сайті bezbukv.ru і система запропонує вам відповідні рими до слова протягом кількох секунд.
Першою у списку була старовинна повість «Ундіна» Фрідріха де ла Мотта Фуке у блискучому віршованому переказі Василя Жуковського, яким зачитувалася поетеса у ранньому дитинстві. У підлітковому віці вона перечитувала неодноразово романтичну оповідь з історії Вюртемберга «Ліхтенштейн» Вільгельма Гауфа.
До твору L'Aiglon Едмона Ростана Марина Цвєтаєва звернулася в ранній юності. Її дуже зацікавила інтерпретація загальновідомих подій із життя Наполеона ІІ. Що старша ставала поетеса, то більше уваги приділяла книгам. Вона щиро любила творчість Генріха Гейне та Йоганна Гете, любила читати Фрідріха Гельдерліна.
Проте не варто думати. Що у дорослому віці її цікавили виключно зарубіжні автори. З роками вона все серйозніше ставилася до літератури, а список її переваг, складений вже коли поетеса подорослішала, включав твори прозаїків Сергія Аксакова та Миколи Лєскова, поетів Гавриїла Державіна та Миколи Некрасова. Окремим рядком виділяла Марина Цвєтаєва творчість свого сучасника та колеги з літературного цеху Бориса Пастернака.
У дитинстві вона любила вірші Лермонтова і Пушкіна, але до «Євгенія Онєгіна» ставилася дуже прохолодно, роман у віршах не викликав в неї бурхливого захоплення.
Источник: zefirka.net
