У південній частині Австралії, серед пустелі Вікторія, розташоване шахтарське містечко Кубер-Педі, що в перекладі з мови аборигенів означає «нора білої людини». У цих краях 50-градусна спека – норма життя. Як і регулярні піщані бурі. Тому городяни (понад дві тисячі осіб) живуть у будинках, виритих у землі.
Більше того, в підземній частині міста можна, не піднімаючись на поверхню, прокинутися по магазинах, викупатися в басейні, зайти до церкви чи навіть на цвинтарі.
Напрошується резонне запитання: що там люди взагалі забули? А забули вони опали і дуже активно їх шукають. У надрах землі на околицях Кубер-Педі зосереджена майже третина світових запасів цього мінералу, який дуже цінують ювеліри.
Видобуток опалів розгорнули тут у 1915 році, і люди швидко зрозуміли, що рятуватися від спеки можна просто: не з'являтися на поверхні і жити у викопаних шахтах. У підземному житлі оптимальна температура підтримується сама собою – цілий рік близько 22 градусів за Цельсієм.
Наразі рити шахти на території містечка заборонено, тому багато мешканців перебралися до традиційних будинків з усіма зручностями. І бережуть кондиціонери від поломок як зіницю ока. Але чимало й тих, хто залишається вірним традиціям. Їхні «землянки» цілком комфортабельні — електрика, водогін, каналізація.
У Кубер-Педі поширені два типи оформлення підземних апартаментів: натуральний та сучасний. При натуральному вся обробка обмежується тим, що стіни і стеля покривають спеціальним розчином, щоб вони не пилили.
А якщо господарі обирають сучасний варіант, то після формування кімнати її обшивають сухою штукатуркою. Виглядає майже як звичайна квартира, але лише без вікон.
Оздоблення деяких будинків досить багате — продаж опалів приносить добрі гроші.
За минулі роки місцеві спорудили ціле підземне місто. Крім житлової частини, коридори, що розгалужуються, ведуть до галереї магазинів, ресторану, бару, басейну, церкви, цвинтаря.
Не дивно, що таке незвичайне місто приваблює безліч туристів. Щороку до Кубер-Педі приїжджають тисячі любителів екзотики. Тим паче дістатися сюди неважко: поряд проходить залізниця Аделаїда — Аліс-Спрінгс. Звісно ж, для туристів відкрили музей, готель та магазин сувенірів.
Источник: zefirka.net
