Середньовіччя у Європі характеризується великим впливом церкви. На зміну античному культу тіла та краси приходить суворий аскетизм ченців, які вимагають від людей зректися всього мирського і подумати про свою душу. Усіх незгодних із цим зараховували до єретиків і жорстоко стратили.
Діставалося й гарним дівчатам, яких часто називали відьмами та спалювали на багатті. Інтимні стосунки взагалі зазнавали жорсткої критики церкви і зараховувалися до гріха, але людству потрібно було продовжувати свій рід, тому були певні поблажки у цьому питанні.
Церква боролася із полігамією
Історики кажуть, що звична модель сім'ї, що складається з чоловіка та однієї дружини, почала формуватися лише у XII столітті. При цьому остаточно вона оформилася лише через кілька століть. До цього чоловіки цілком могли собі дозволити міняти дружин і вступати в інтимні стосунки з близькими родичами.
Близькість схвалювалася лише з метою народження дітей
Бажання продовжити свій рід було єдиним виправданням інтимного зв'язку між чоловіком та жінкою. Церква прощала цей гріх за умови, що чоловік із дружиною не дозволяли собі інтим у вихідні та у Великий піст. У ці дні було недозволено виконувати подружній обов'язок через релігійні міркування.
Були певні правила поведінки у ліжку
У спальні мало бути темно. Подружжю не дозволялося вимовляти жодного звуку. Активність у рухах тіла дозволялася тільки чоловікові. Жінка не мала ворушитися. Інакше це розцінювалося як ознака, що вона відьма, за що дівчина могла опинитися на багатті за доносом свого ж чоловіка.
У деяких країнах практикувалися пробні шлюби
Хоч як дивно це звучало, але в деяких середньовічних державах був такий звичай – потенційний наречений таємно приходив до нареченої, щоб перевірити одна одну на сумісність. Спочатку були лише розмови, але нерідко переходили і до ближчих відносин. Якщо дівчина завагітніла, то сумісність була доведена, і можна було одружитися. Якщо вагітність не наставала, то весілля просто скасовували.
Дружина могла вимагати розлучення
Причина розірвання шлюбу була одна – нездатність чоловіка продовжити рід. У суді цілком серйозно розглядали подібні позови і обов'язково робили експертизу. Невдалий чоловік повинен був спочатку продемонструвати комісії свої дітородні органи, а потім взагалі показати свої можливості на практиці. Усе це під наглядом особливих жінок, котрі оцінювали його чоловічу силу.
Вагітність та пологи були небезпечною справою
Висока смертність породіль і дітей була приводом краще дбати про жінку. Було гаразд речей поховати дружину відразу після пологів, а стан здоров'я немовлят перекладався на волю божу. Заможні жінки обов'язково писали заповіт, а прості дівчата ходили сповідатися.
Більший відсоток смертності припадав на долю лікарів
Недовіра до лікарів була спровокована і таким фактом – породіллі найчастіше вмирали, якщо пологи приймав лікар. У повитух цей відсоток був нижчим. Причина крилася не у профнепридатності лікарського складу, а у відсутності знань про стерильність та правила гігієни. Справа в тому, що багато лікарів приходили на пологи одразу після інших процедур. Наприклад, розтин трупів. Руки тоді мили рідко, і жінка одержувала зараження крові.
Повітухи були поза законом
Повітух церква вважала відьмами. Священнослужителі стверджували, що вони залучають темні сили та використовують новонароджених для своїх ритуалів, які можливі лише з нехрещеними людьми. А з таких у ті часи були лише немовлята.
Акушерки почали з'являтися пізніше
Необхідність знизити смертність немовлят і породіль все ж таки перемогла невігластво мас. Почали з'являтися професійні навчальні заклади для акушерок, а в ХІХ столітті доктор Земмельвейс зрозумів, що причина смерті породіль – це найчастіше недостатня стерильність.
Источник: zefirka.net
