Для реформаторської енергії Петра Першого був дрібниць і перешкод. Багато своїх кроків цар здійснював одномоментно і незважаючи на думку суспільства. Так раптово 20 грудня 7208 року за тодішнім обчисленням Петро оголосив, що змінює календар і дату зміни років. І першого січня для приголомшених підданих імперії несподівано настав не 7208 рік, а 1700-й.
Чому Петро так раптово змінив календар? Чим пояснюється різниця між двома цими традиціями літочислення? Який порядок відліку є правильним?
Таємниця літочислення
Досі загадкою для істориків є питання: як вели відлік років давні русичі до прийняття християнства?
Невідомо навіть — чи взагалі було єдине літочислення у східних слов'ян до Х століття.
Лише із прийняттям християнства та появою перших літописів з'явилася деяка ясність.
Стародавня Русь прийняла собі візантійський підхід, де підрахунок років вівся з дати «створення світу».
Звідки взялася «точка відліку» для календарів?
Дата ця була абсолютно умовною та фантастичною. Її чисто технічно вивели релігійні хронологи на основі аналізу біблійних текстів. У Книзі Буття наводиться генеалогія та тривалість життя перших патріархів, починаючи від Адама, потім у Книзі Суддів та Книзі Царств аналогічно перераховується час правління кожної глави ізраїльської держави. Релігійний історик Євсевій Памфіл за цими даними склав таблицю і вивів загальну суму від Адама до відновлення Єрусалимського храму.
Книга Царств
А далі пішла взагалі кабалістика. Грунтуючись на уривку з книги пророка Даниїла про те, що від відновлення Єрусалиму «…до Христа Владики сім сьомин і шістдесят дві сьомини» було вираховано 7х(7+62) = 483. Воно мало сакральний зміст — божественну аналогію у формі містичного «6» числовий ряд 123, що символізує початок.
Таким фантастичним чином було отримано певну умовну кількість років – 5500, яка була прийнята як нульовий рік – створення світу.
До реальної дійсності ця дата не мала жодного відношення, історія розпочалася задовго до цього.
Але у відліку «від створення світу» були свої плюси. Це була перша загальновживана хронологія. До того ж у неї вкладалися всі відомі тоді європейським історикам події, починаючи з Стародавнього Єгипту.
Але згодом з'явилася альтернативна версія. У Євангеліях згадується, що Христос почав проповідувати в п'ятнадцятий рік правління імператора Тіберія, а Ісусові було приблизно тридцять років. На основі цього було виведено імовірну дату народження Ісуса: її оголосили «нульовою».
Дата була не менш фантастичною, оскільки при її розрахунку використовували і народне свято, що умовно встановилося, Благовіщення плюс 9 місяців вагітності, і астрономічні дані імовірної Віфлеємської зірки, і римські хроніки, які теж не відрізнялися точністю. Але новий варіант поступово прийняла католицька церква.
Вперше так почав вести свій літопис папський архіваріус Діонісій Малий, позначаючи хронологію «Anno Domini» — «літо Господнє», тобто рік від умовного народження Ісуса.
Ця хронологія мала «мінус»: тобто роки до передбачуваної події позначалися в зворотному порядку «до Різдва Христового». Зате нею можна було охопити будь-яку давнину, скільки нових фактів не відкривалося б історикам.
Поступово встановилася важлива різниця: православна церква вважала «від створення світу», римсько-католицька і більшість європейців за нею — «від Різдва Христового».
Чому Петро змінює календар?
Петро мав три основні причини для раптової зміни літочислення: європеїзація, однаковість, світськість.
Петро I
По-перше, новий російський імператор був прихильником європеїзації вітчизняної культури. Одяг, етикет, правила – все змінювалося на західні зразки. Тому Петро запроваджує як «європейський» календар від Різдва Христового, а й переносить новий рік.
До цього єдиного принципу визначення дати нового року у Росії був. У різні періоди історії датою нового року вважали і 1 березня, і весняне рівнодення 22 березня, і 14 вересня закінчення збору врожаю тощо. Тому другою причиною для Петра було запровадження загального правила визначення початку календарного року.
По-третє, незважаючи на релігійний підтекст відліку років від Різдва Христового, цей календар набув у Європі ширшого, світського характеру. Так датувалися книги, газети, такий варіант проставляли в офіційних документах.
Звичайно, різка зміна літочислення не могла пройти без розбіжностей та невдоволення. Наближена до Петра верхівка радісно прийняла новий підхід та пов'язані з ним новорічні свята. Але церковні ортодокси, особливо старообрядці, проти переходу на «католицький» календар.
Источник: zefirka.net
