Андорра – держава, в якій немає армії, висока тривалість життя та відсутня злочинність. Про цю маленьку, загублену в центрі Європи державу, мало хто чув. Країну складно знайти на карті, вона рідко згадується у ЗМІ і знаходиться далеко від політичних чвар і кримінальних історій. Водночас Андорра визнається однією з найблагополучніших країн світу, демонструючи відсутність безробіття та високий рівень життя.
Як андорці зуміли зберегти незалежність від сусідів, і що дозволяє карликовій країні процвітати?
Країна парадоксів
Андорра – князівство, розташоване між Іспанією та Францією на площі 467 км. Це трохи більше ніж територія міста Новокузнецька або 1/3 частина Санкт-Петербурга.
Офіційно в Андоррі існують 7 міст. Фактично це райони одного великого населеного пункту, розділені вулицями. Здогадатися про те, що будинки з іншого боку дороги належать до самостійного адміністративного центру, можна лише по табличці на пішохідному переході.
У князівстві 82 тисячі задоволених життям мешканців. І їм справді є чому радіти. Андорра входить до п'ятірки країн світу з найвищою тривалістю життя – 82,4 роки.
Безробіття – менше 2%. Мінімальна оплата праці перевищує 1157 євро за місяць, середня чиста зарплата (на руки) становить близько 1600 євро. При цьому, завдяки зоні безмитної торгівлі, ціни на багато товарів у країні вдвічі нижчі, ніж у сусідніх Іспанії та Франції.
Князівство відрізняється нульовим рівнем злочинності. Тут немає власної армії, тюремних таборів та повністю відсутні адвокати як професія.
Наче музей просто неба, андоррські міста вражають туристів середньовічними та сучасними архітектурними витворами мистецтва.
Краєвид, що оточує країну з високих скелястих гір, розділених озерами і невеликими долинами, а також високий відсоток молоді серед населення складають враження про Андорру як про найщасливіший край Європи.
Як Андорра досягла благополуччя?
Історія європейської мікродержави починається з кінця VIII століття, коли франкський імператор Карл Великий сформував у краї князівство та подарував йому автономію. До певної міри Андорра стала піренейською Швейцарією – територією, яка періодично переходила з рук в руки, але зберігала формальний нейтралітет і самостійність.
Область стала своєрідною демілітаризованою зоною, де проходили дипломатичні зустрічі, відкривалися міжнародні банки та католицькі монастирі.
1278 року над князівством офіційно встановили подвійний протекторат. Влада області поділили французький герцогський будинок де Фуа та Іспанія від імені Урхельської католицької єпархії. Таким чином, до 1993 року князівство платило символічну данину відразу двом сюзеренам.
Сьогодні Андорра – це асоційована з Францією та Іспанією держава, яка продовжує підкорятися французькому президентові та єпископу Урхелю.
Це означає, що дві сусідні країни визначають зовнішню політику та напрямок розвитку економіки, а також здійснюють збройний захист князівства. За Андоррою залишається суверенітет та внутрішня політика.
Головними статтями доходу країни є туризм та банківська система. “Парламентська монархія” стала офшорною зоною. Багато в чому, це й забезпечує дивовижну недоторканність та економічний добробут Андорри.
Як багато століть тому, так і сьогодні, князівство Андорра залишається тихим острівцем спокою та благоденства. Місцем, куди європейці поспішають за покупками та відпочинком від нервового життя.
Источник: zefirka.net
