Населення криля різко скоротилася за зникненням китів. Давайте розбиратися, у чому тут парадокс і чому цей факт важливий для всієї нашої планети загалом.
Криль – це улюблена їжа синіх китів. Є ракоподібним планктоном, розміром від 1 до 6,5 см. Збираються у великій кількості в поверхневих шарах океану. За добу сині кити можуть з'їсти до 40 мільйонів тварин!
У ХХ столітті люди масово знищували китів. З 1910 по 1970 люди вбили приблизно 1,5 мільйона вусатих китів у воді, що оточує Антарктиду. Усього ж у світі було знищено 3 мільйони китів.
Дивно, але в цей же період різко поменшало криля. А криль – основна їжа китів!
За логікою, все має бути навпаки. Менше китів = більше криля, який був їхньою жертвою. Чому ж улюблений корм китів почав зникати разом із ним?
На графіці чорна лінія – криль, червона – кити. За шкалою Y – гігатонні біомаси.
Цей парадокс хвилював вчених кілька десятків років. І лише недавно вони змогли знайти йому пояснення.
Це було б логічно у нашому світі. Наприклад, люди почали масово відмовлятися від кішок і не заводити їх. Тоді б у магазинах пропозиція підлаштувалася під попит і їжі для кішок почало б продаватися менше. Але ми маємо закони ринку, коли люди – у нашому випадку продавці – самі регулюють свою поведінку і виставляють менше товару.
Але ж у природі розумного регулятора немає! І ми звикли, що коли зникає хижак, його потенційний видобуток починає бурхливо розмножуватися. Як у давнину миші в коморі, де немає кішок.
У 2012 році вчені зі Стенфордського університету несподівано виявили, що криля стало набагато менше.
Виявилося, що кити їдять набагато більше, ніж раніше – їм потрібно приблизно втричі більше їжі. Дорослий синій кит з'їдає близько 16 тонн криля на день, коли нагулює жир.
І відповідно обсяг виділень їх травної системи пропорційно зростає. Виділення, багаті на залізо, спливають на поверхню і тут їх підхоплюють мікророслини, фітопланктон.
Фітопланктон зникає і натомість скорочення заліза, виробленого китами.
А ось фітопланктон вже харчується криль. Відповідно, раз стало менше фітопланктону, то й криля стало набагато менше. Так і було вирішено феномен криля.
Дивовижний факт, який показує, наскільки тонко все налаштовано у природі.
На початку ХХ століття кити протягом року виробляли 12 000 тонн заліза. Це у 10 разів більше, ніж зараз. Звідси скорочення кількості фітопланктону в океані.
Це важливо як для місцевої фауни, а й у планети загалом.
Адже фітопланктон – головний вид організму, відповідальний за виробництво кисню на Землі. Він видає у повітря до 40% кисню серед усіх учасників світової екосистеми.
При цьому фітопланктон поглинає вуглекислий газ знижуючи його кількість в атмосфері. Ось вам і ще одна із причин підвищення температури на планеті. Справа зовсім не лише у вихлопах та вирубуванні лісів. Можливо, баланс в атмосфері багато в чому відновиться, тільки якщо людина замислиться над тим, як усе взаємопов'язане в цьому світі. І не варто різко вторгатися в екосистему.
Та й у людей не простіше. Уявіть, якщо популяція раптом почне скорочуватися, як різко впаде поголів'я худоби, курей і всіх свійських тварин, які від нас залежать.
Источник: zefirka.net
