Український бізнес підтримує приєднання країни до єдиної європейської зони платежів SEPA. Водночас, бізнесмени наполягають на доопрацюванні деяких положень законопроєкту №13233, який має гармонізувати українське законодавство з європейськими стандартами у сфері фінансового моніторингу. Європейська Бізнес Асоціація (EBA) вже запропонувала низку змін. Голосування у першому читанні може відбутися вже в середині липня.
Ключові пропозиції бізнесу
EBA вважає за необхідне переглянути визначення «вищого керівництва» суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Нині українське законодавство трактує як вищий керівний орган загальні збори, тоді як у ЄС це поняття стосується осіб, які фактично керують компанією. Бізнес застерігає, що залучення загальних зборів до прийняття рішень може ускладнити повсякденну роботу компаній.
Також бізнес пропонує спростити процедуру верифікації юридичних осіб-нерезидентів. Замість вимоги надавати копії легалізованих витягів або нотаріально засвідчені свідоцтва, EBA пропонує дозволити перевірку шляхом аналізу офіційних даних з державних реєстрів інших країн.
Фінансовий моніторинг: пороги та штрафи
Законопроєкт передбачає значне збільшення штрафів для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щоб відповідати європейським нормам. Однак порогові суми операцій, які підлягають моніторингу, залишаються на рівні 400 тис. грн (приблизно €8,5 тис.). Це значно нижче за європейський показник у €15 тис., тому EBA вважає цю норму такою, що потребує перегляду.
Крім того, бізнес пропонує дозволити альтернативні методи ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів. Наприклад, використання офіційних витягів з іноземних реєстрів замість копій паспортів.
Фінансовий комітет Верховної Ради вже рекомендував законопроєкт до першого читання 3 липня. Однак обговорення викликало питання щодо створення реєстру банківських рахунків, контроль над яким планує отримати Державна податкова служба.
Розробка цього законопроєкту відбувалася спільно Міністерством фінансів України та відповідним підрозділом Європейської комісії. Його основна мета — забезпечити відповідність українського законодавства європейським стандартам у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.