Українські аграрії часто стикаються з браком фінансування та високою вартістю кредитів. Без додаткових коштів галузь не може ефективно розвиватися та модернізуватися. Для розв’язання цієї проблеми було запроваджено новий вид цінних паперів – аграрні ноти. Закон про аграрні ноти, прийнятий Верховною Радою за лобіювання урядовців, бізнесу та аграрних асоціацій, набув чинності з 1 січня 2025 року. Однак за перші пів року сільгоспвиробники випустили лише три такі ноти. Журналісти LandLord розбиралися, чому так сталося, які ризики несуть аграрні ноти та чи варто очікувати пожвавлення на цьому ринку.
Що таке аграрна нота
Аграрна нота – це електронний цінний папір, який посвідчує безумовне зобов’язання аграрія-боржника, забезпечене заставою майбутньої продукції, поставити сільськогосподарську продукцію або сплатити грошові кошти кредитору.
За зобов’язаннями розрізняють два види аграрних нот: товарну та фінансову. За ступенем оборотоздатності вони бувають обмежені, частково обмежені та необмежені в обороті.
До переваг аграрних нот належать:
- Цифровий формат: це електронний неемісійний цінний папір, що не потребує нотаріального посвідчення, на відміну від паперових аграрних розписок. Операції відбуваються через електронні кабінети.
- Розширене застосування: охоплюють продукцію рослинництва, тваринництва та первинної переробки.
- Підвищена надійність та швидкість: забезпечують високий рівень захисту інформації та швидку взаємодію між реєстрами.
- Ліквідність та обіг: можуть бути предметом застави, купівлі-продажу чи інших договорів про передачу майна у власність.
- Спрощене виконання: примусове виконання здійснюється на підставі спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що є простішою процедурою.
В умовах нестабільних ринків та обмежених кредитних ліній аграрні ноти можуть стати додатковим інструментом залучення інвестицій в агробізнес, а також підвищити прозорість у сфері обігу сільгосппродукції. Вони мають стимулювати детінізацію аграрних розрахунків та сприяти формуванню цивілізованих правил фінансування в сільському господарстві.
Що кажуть про аграрні ноти у Мінагрополітики
Міністерство аграрної політики та продовольства України вважає запровадження аграрних нот доцільним та необхідним кроком у контексті світових фінансових тенденцій. Міністр Віталій Коваль зазначив, що це важливий крок у цифровій трансформації агрофінансування, який сприятиме інтеграції українського агробізнесу у світові фінансові ринки, і закликав аграріїв активно використовувати цей інструмент.
Перший заступник міністра Тарас Висоцький наголосив на важливості нових фінансових інструментів для стимулювання розвитку аграрного сектору. Він зазначив, що поточного рівня фінансування недостатньо для динамічного розвитку галузі, хоча він й покриває нагальні потреби. Незважаючи на війну, показники фінансування залишаються стабільними, але не дають нового поштовху, необхідного для покриття інфляції та підтримки зростання перспективних напрямів. У такій ситуації аграрні ноти можуть стати додатковим імпульсом фінансування та сприяти перетворенню пасивів підприємств на актив.
Як аграрні ноти вплинуть на український ринок
Кирило Мухомедзянов, керівник проєкту IFC «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу», відзначив потужний потенціал аграрних нот як еволюціонованого інструменту фінансування. Він зазначив, що аграрні ноти стали наступним кроком після аграрних розписок, зумовленим запитом ринку як з боку агровиробників, так і кредиторів. Існувала потреба у фінансовому інструменті нового рівня: електронному та з розширеною дією на нові сектори – тваринництво та первинна переробка, оскільки розписки переважно використовувалися у рослинництві. Перша аграрна нота була видана у березні 2025 року. Якщо ринок відчує реальні переваги аграрних нот як основного інструменту для фінансування оборотного капіталу, відбудеться природний та поступовий перехід від аграрних розписок до нового, більш досконалого інструменту.
Олена Савчук, радниця ЮФ INTEGRITES, наголошує, що 90% аграрних розписок були видані малими та середніми агровиробниками. Тому цілком імовірно, що аграрні ноти залишаться нішевим інструментом фінансування, який буде помічним переважно для невеликого бізнесу. Для великих гравців та інвесторів основним методом залучення інвестицій залишатиметься торгове та проєктне фінансування у формі кредитування та капітальних інвестицій. Проте переведення аграрних розписок у бездокументарну форму, безперечно, є кроком вперед. Це потенційно зможе пожвавити ринок, особливо зважаючи на можливість залучати іноземних інвесторів через кореспондентські відносини між Центральним депозитарієм цінних паперів та іноземними депозитарними установами.
Марина Адамовська, членкиня правління ПАТ “Національний Депозитарій України”, пояснила, що ключовою причиною повільного старту є новизна аграрної ноти та необхідність доналаштування інтеграцій з публічними реєстрами. Аграрії традиційно орієнтуються на звичні інструменти: банківські кредити, аграрні розписки, товарне фінансування. Вона додала, що аграрна нота потребує детальних роз’яснень, зокрема щодо роботи в електронних кабінетах Реєстру аграрних нот, та поступового формування ринкової практики використання цього інструменту. Марина Адамовська зазначила, що вже існують видані ноти, що підтверджують ефективність цього інструменту, і перші користувачі формують нову практику, стаючи прикладом для ринку. Вона висловила переконання, що з накопиченням досвіду аграрна нота стане звичним і затребуваним інструментом фінансування в агросекторі.
Леонід Козаченко, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація», підтримав запровадження аграрних нот, зазначивши, що фермери страждають від нестачі кредитних коштів, а умови отримання кредитів через війну значно погіршилися, вартість кредитів зросла. Він додав, що аграрні ноти є додатковою гарантією для кредиторів, що сприятиме кредитуванню.
Що вигідніше: кредит, аграрна розписка чи аграрна нота
Аграрні ноти та банківське кредитування є взаємодоповнюючими інструментами. Аграрна нота не конкурує з банківським кредитуванням, а створює для аграріїв додатковий вибір та відкриває ще один канал доступу до фінансування. Чим більше варіантів має фермер, тим гнучкіше він може будувати свою фінансову стратегію, вважає Марина Адамовська.
Банківське кредитування, хоч і є класичним для більшості аграріїв, часто передбачає жорсткі вимоги до застави, фінансової історії, тривале погодження документів. Аграрна нота дозволяє швидше залучати кошти, залучати кількох інвесторів, вийти напряму на ринок капіталу та запропонувати більш гнучкі умови. Цей інструмент може бути вигіднішим для тих, хто не має доступу до банківського кредиту або шукає альтернативне джерело фінансування.
Що саме вигідніше – залежить від конкретної ситуації: обсягу фінансування, умов, термінів, доступності. Часто для аграрія оптимально використовувати обидва інструменти одночасно – наприклад, частину фінансування залучати в банку, а частину – через аграрну ноту.
Аграрна нота розглядається не як конкурент банків, а як додатковий сервіс, що розширює фінансові можливості агросектору. Більше вибору для аграрія – це завжди добре для ринку.
Як можна користуватися аграрними нотами
Оскільки законодавство не деталізує конкретні бізнес-моделі, це створює простір для розробки власних. Базовою є модель «агровиробник-кредитор», де виробник видає ноту (товарну або фінансову) в обмін на товари чи гроші від кредиторів (дистриб’юторів, постачальників, банків, трейдерів, переробників). Виконання аграрної ноти здійснюється боржником шляхом передачі сільськогосподарської продукції (товарна нота) або перерахування грошових коштів (фінансова нота), пояснює Наталія Шевченко, провідна юристка EY Ukraine.
Існують моделі «на виконання» та «на забезпечення». У першому випадку аграрна нота використовується для розрахунку за договором; зобов’язання трансформуються в зобов’язання за аграрною нотою; кредитор може змінюватись, якщо це передбачено ступенем оборотоздатності ноти. У другому випадку аграрна нота виступає як додаткова гарантія виконання основного договору, який при цьому не припиняється; нота виконується лише у разі невиконання основного зобов’язання.
Крім того, аграрна нота може бути самостійним об’єктом цивільних прав – купуватися/продаватися, передаватися в заставу, обмінюватися, даруватися тощо.
Наталія Шевченко зазначила, що моделі використання аграрних нот можуть поєднуватися, враховуючи потреби кредитора та ступінь оборотоздатності ноти. Наприклад, отримавши ноту як розрахунок за договором, кредитор може в подальшому продати її для швидкого отримання коштів, розрахуватися нею за іншим договором або отримати фінансування під її заставу.
Аграрна нота оформлюється виключно в електронній формі без участі нотаріуса, з обов’язковою реєстрацією у Національному депозитарії України. Вона чітко визначає обсяг зобов’язання, строк виконання, відповідальність за порушення, пояснила заступниця начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області Юлія Мороз. Механізм простий: фермер укладає договір із кредитором, реєструє аграрну ноту, отримує кошти, а після збору врожаю – виконує зобов’язання. Якщо зобов’язання не виконано – кредитор може стягнути продукцію, що була предметом застави.
Хто може видати аграрну ноту
Право видавати аграрні ноти мають особи, яким належить право власності або користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, зокрема, для виробництва або переробки сільськогосподарської продукції.
У разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою належить кільком особам, аграрна нота видається ними спільно, і вони несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов’язань.
Сільськогосподарський кооператив, який не має у власності чи користуванні земельної ділянки, може видавати аграрні ноти, якщо хоча б один його член має таку ділянку. Цей член кооперативу має надати згоду на видачу ноти та нести солідарну відповідальність за зобов’язаннями.
Фермери, які працюють на землі в довгостроковій оренді, також можуть видавати аграрні ноти. Важливо, що основним активом для видачі ноти є не обов’язково власність на землю, а перспектива майбутнього врожаю або іншого аграрного продукту, що буде забезпеченням виконання зобов’язань.
У випадку фермерських господарств із кількома власниками, механізм аграрної ноти передбачає чітке визначення боржника – особи, яка видає ноту і бере на себе зобов’язання. Якщо того вимагають установчі документи, рішення про видачу ноти може прийматися власниками або потребувати їх погодження, також може визначатися відповідальна особа, яка діє від імені господарства і підписує договори.
Юридично зобов’язання, що виникають з аграрної ноти, лежать саме на боржнику, а власники або засновники товариства можуть нести різну відповідальність за зобов’язаннями товариства, залежно від його організаційно-правової форми.
Допускається, що аграрна нота може бути видана кількома боржниками, в такому випадку вони всі зазначаються в реквізитах ноти, несуть солідарну відповідальність перед кредитором, а з Реєстром аграрних нот взаємодіє їх спільний представник.
Стаття 4 закону «Про аграрні ноти» забороняє окремим категоріям осіб бути учасниками відносин за аграрними нотами (зокрема, особам, пов’язаним з державою-агресором, або до яких застосовані санкції, або стосовно яких застосовано міжнародні санкції). Положення про Реєстр аграрних нот встановлює правові наслідки порушення цих вимог.
Що потрібно для того, щоб видати аграрну ноту
Оскільки аграрна нота є цінним папером, для забезпечення її обліку необхідні підготовчі дії:
- Кредитор повинен завчасно укласти договір з депозитарною установою та відкрити рахунок у цінних паперах, на який буде зарахована аграрна нота (якщо такого рахунку ще немає).
- Боржник повинен укласти договір з Центральним депозитарієм (якщо такого договору ще немає). Також буде необхідне подання відповідного розпорядження та документів для зарахування аграрної ноти до системи депозитарного обліку.
Для заповнення та узгодження реквізитів аграрної ноти, а також ініціювання процесу її видачі, боржник і кредитор повинні відкрити електронні кабінети в Реєстрі аграрних нот. Центральний депозитарій перевіряє реквізити ноти через електронну взаємодію з державними реєстрами, після чого передає інформацію до депозитарної системи та забезпечує зарахування аграрної ноти на рахунок у цінних паперах кредитора.
Що може бути предметом застави для аграрних нот
Законом дозволено використовувати для забезпечення аграрної ноти різну сільськогосподарську продукцію: зернові, технічні культури, продукцію тваринництва, перероблену сировину. Це значно розширює можливості малих і середніх господарств, які не мають вільної землі чи нерухомості, але можуть забезпечити виконання зобов’язань продукцією.
Новий закон вперше дозволяє надавати в заставу продукцію тваринництва. Це одне з основних побажань ринку, яке намагалися просувати від самого запровадження аграрних розписок в Україні. Дотепер аграрні розписки могли стосуватися лише рослинництва, і в заставу надавався тільки майбутній врожай.
Аграрні ноти зможуть покривати не тільки врожай за один рік, а видаватися на кілька маркетингових періодів і, відповідно, виконуватися частинами.
Передбачається, що новий закон захищатиме власників землі від рейдерства, адже він встановлює заборону передавати в заставу за аграрними нотами земельні ділянки сільгосппризначення та їх стягнення на користь кредиторів.
Як скористатися аграрною нотою
- Агровиробник видає аграрну ноту (реєструє в Національному депозитарії), яка підтверджує його зобов’язання після збору врожаю або поставити сільськогосподарську продукцію, або сплатити кошти.
- Кредитор приймає цю ноту, надаючи агровиробнику необхідні ресурси (грошові кошти, насіння, добрива, обладнання тощо).
- З настанням строку виконання зобов’язань агровиробник постачає сільськогосподарську продукцію (у випадку товарної аграрної ноти) або сплачує кошти з відсотками (у випадку фінансової аграрної ноти).
- Після виконання зобов’язань нота припиняється в Реєстрі.
Як функціонує Реєстр аграрних нот
Держателем та адміністратором Реєстру аграрних нот є Центральний депозитарій цінних паперів, який також забезпечує щоденний обмін інформацією між Реєстром та системою депозитарного обліку.
Реєстр аграрних нот взаємодіє з державними реєстрами, а також з автоматизованою системою виконавчого провадження для оперативного пред’явлення спеціальної виписки з Реєстру до примусового виконання.
Реєстр аграрних нот має електронні кабінети для всіх учасників відносин за аграрними нотами, які матимуть функціонал, необхідний для реалізації ними своїх прав та обов’язків.
До яких ризиків треба бути готовими при користуванні аграрними нотами
Адвокат Сергій Клюца зазначив, що аграрні ноти не передбачають видачу фізичного документа на руки. Єдине, що можна отримати фізично – це видрук з електронних реєстрів (витяги або скріншоти). Треба довіряти системі державних реєстрів, що інформація в них залишиться незмінною і захищеною, оскільки все йде до цифровізації.
Адвокат повідомив, що аграрні ноти, на відміну від розписок, мають відображатися у бухгалтерському обліку, тому вони є менш гнучкими при зміні власника та інших операціях.
За словами експерта, аграрні ноти можуть бути з фіксованою сумою, або з нефіксованою з посиланням на відповідні коефіцієнти. Сума, яка стягуватиметься за нотою, буде обраховуватися системою автоматично. Якщо без участі людини має бути визначена сума стягнення, то і коефіцієнти мають застосовуватися автоматично.
“Товарні аграрні ноти є майже повним аналогом товарної аграрної розписки. Однак лише аграрні ноти передбачають можливість конвертувати зобов’язання за товарною аграрною розпискою у фінансове зобов’язання. Правила конвертації мають бути визначені заздалегідь. Якщо товарна аграрна нота є невиконаною в строк, кредитор має право застосувати опцію конвертації, і тоді товарна аграрна нота перетвориться у фінансове зобов’язання з фіксованою сумою платежу”, – зазначив фахівець.
Відповідна процедура стає примусовою для агровиробника. Ще одним ризиком є те, що наразі немає жодної біржі, яка б хотіла торгувати товарними аграрними нотами, але така можливість закладена для подальшого розвитку цього інструменту.
Аграрні ноти можуть бути як із фіксованою сумою, так і з нефіксованою, де сума, що підлягає поверненню, визначається за формулою розрахунку суми зобов’язання. В ці формули можуть бути закладені, наприклад, індекс інфляції, курс валюти тощо, що дає змогу адаптувати суму боргу відповідно до об’єктивних економічних умов.
Отже, сума боргу за аграрною нотою може змінюватися з часом. Це не означає, що борг «різко зросте» без пояснень – навпаки, такий механізм робить фінансові умови більш справедливими і прозорими для обох сторін. Агровиробник і кредитор заздалегідь погоджують, за якими формулами і коефіцієнтами відбуватиметься коригування суми. Наприклад, якщо нота прив’язана до індексу інфляції, то сума боргу коригується відповідно до рівня інфляції, щоб зберегти реальну вартість зобов’язання, додала Марина Адамовська.
Наразі чітко не встановлено, хто перевіряє достовірність інформації, внесеної нотаріусом при видачі аграрної ноти, а також, яку відповідальність він несе за недбалість. У випадку аграрних нот незрозуміло, що робити, коли перевірка буде неправдива і потягне за собою недійсність ноти; закон це питання не вирішує. Ризик покладається на кредитора, який може отримати документ, що в подальшому виявиться недійсним, додав Клюца.
Важливо розуміти: аграрна нота – це цінний папір, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника, забезпечене заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти кредитору. Якщо фермер залучив кошти, де заставою є майбутній врожай, а врожаю не зібрав, зобов’язання все одно залишаються. Саме тому важливо структурувати угоду грамотно – передбачати страхування, гарантії, можливі ризики, констатує Марина Адамовська.
Леонід Козаченко звернув увагу на те, що в умовах повномасштабної війни держава повинна відповідати за ризики перед банками, оскільки аграрій може втратити врожай через бойові дії. “Це електронний формат. Для аграріїв цифровий формат проблемою не буде. Проблемою є ситуація, коли аграрій візьме кредит, а врожай знищить ворог. Тоді держава повинна покрити збитки банку”, – зазначив експерт.
Важливо, що умови ноти не можуть змінюватись довільно новими держателями. Права та зобов’язання фермера визначені в ноті на момент її видачі, і вони залишаються незмінними, незалежно від того, хто зараз є власником ноти, або бути змінені, але виключно за згодою всіх сторін. Іншими словами, держателі нот не можуть «переписати» боргові умови або підвищити вимоги до фермера без погодження цих змін із самим фермером.
Втім, переуступка ноти означає, що фермер тепер має справу з іншим кредитором або інвестором, і йому важливо зберігати комунікацію та виконувати зобов’язання вчасно, щоб уникнути непорозумінь. Тож головний ризик полягає в тому, що агровиробник повинен уважно стежити за своїми зобов’язаннями і мати чітке розуміння умов виданих ним аграрних нот, а також підтримувати відкритий діалог з держателями, незалежно від того, хто вони є. Але щодо зміни умов – тут все чітко регламентовано і захищено законодавством.
На що ще слід звернути увагу у законі про аграрні ноти
Обіг аграрних нот у системі депозитарного обліку потребуватиме від аграріїв більшої підкованості в плані взаємодії з інфраструктурою ринку. Потрібно не тільки розумітися на відкритті та функціонуванні рахунків у цінних паперах, а й взаємодіяти із професійними учасниками цього ринку, зокрема депозитарними установами, а у перспективі – також і гравцями на вторинному ринку.
У новому законі наразі є певні суперечності із законодавством, яке регулює пріоритети обтяжень майна, і парламенту потрібно буде попрацювати над їх усуненням. Чинне законодавство не надає жодної переваги саме аграрним розпискам і встановлює пріоритет не за типом інструменту, а за часом його внесення до реєстру обтяжень. Тож кредиторам варто буде проаналізувати свої наявні та майбутні вимоги до боржників на предмет захисту їхнього пріоритету і приділяти ретельну увагу структуруванню обтяжень у разі множинності вимог.
Питання викликає й порядок звернення стягнення за аграрними нотами. Агровиробникам, що є потенційними боржниками за нотами, варто звернути увагу на те, що підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною нотою буде просто відсутність запису в Реєстрі аграрних нот про припинення зобов’язань за нею (повністю або частково). Тобто від кредитора не надійдуть жодні підтвердні документи (втім, наразі це положення суперечить чинному законодавству щодо порядку здійснення примусового стягнення у безспірному порядку).
Якщо врожаю виявиться недостатньо для задоволення вимог кредитора, він буде вправі стягнути на свою користь іншу агропродукцію боржника з цієї самої земельної ділянки, приміщень, територій, виробничих потужностей і не очікувати наступних урожаїв, як це відбувається зараз. Водночас кредитор матиме право вимагати дострокового виконання зобов’язань за аграрною нотою та звернення до суду за стягненням іншого майна боржника, штрафних санкцій (штрафу та пені) та витрат. Така можливість теоретично існувала й за класичними аграрними розписками, але чітко закріпили її лише в новому законі.
Також варто зважати, що закон забороняє одночасне використання аграрних нот з аграрними розписками одним і тим самим боржником щодо одного і того самого предмета застави. Тобто фактично сторонам потрібно обрати один спосіб оформлення відносин – або паперовий, або електронний.