Ці фрази всі ми добре знаємо і постійно вживаємо у повсякденному мовленні. Але чи завжди улюблені нами цитати означали те саме, що й зараз? Ось кілька прикладів того, як сильно може спотворитися сенс висловлювання, якщо вчасно не звіритися з першоджерелом.
Про мертвих або добре, або нічого
“Про мертвих або добре, або нічого, крім правди”, – вислів давньогрецького політика і поета Хилона зі Спарти (VI ст. до н. е..), наведене істориком Діогеном Лаертським (III ст. н. е..) у його творі “Життя, вчення і думки уславлених філософів”.
Кохання всі віки покірні
Цитата з «Євгенія Онєгіна», яку часто використовують, пояснюючи палкі почуття людей у роках або з великою різницею у віці. Однак варто прочитати строфу цілком, стає зрозуміло, що Олександр Сергійович мав на увазі зовсім не те:
Кохання всі віки покірні;
Але юним, незайманим серцям
Її пориви благотворні,
Як бурі весняні полям:
У дощі пристрастей вони свіжішають,
І оновлюються, і зріють.
І життя могутнє дає
І пишний колір та солодкий плід.
Але у вік пізній та безплідний,
На повороті наших років,
Сумний пристрасті мертвий слід:
Так бурі осені холодної
У болото звертають луг
І оголюють ліс навколо.
Вік живи — вік учись
Дуже відома фраза, яку можна почути буквально від кожного вчителя і яку люблять наводити як аргумент для обґрунтування важливості вивчення того чи іншого предмета, насправді неповна і часто помилково приписується Леніну.
Автор оригінальної фрази — Луцій Анней Сенека, і звучить вона так: «Століття живи — вік навчайся тому, як слід жити».
Народ мовчить
Знамените «народ мовчить» прийнято вважати образом мовчазної покірності російського народу, готового прийняти будь-яке рішення влади і взагалі будь-яку владу. Однак у Пушкіна — навпаки. Поема закінчується тим, що після кривавої розправи над Годуновими народу представляють нового царя.
«МОСАЛЬСЬКИЙ: Народе! Марія Годунова та син її Феодор отруїли себе отрутою. Ми бачили їхні мертві трупи.
Народ з жахом мовчить.
Мосальський: Що ж ви мовчите? кричіть: нехай живе цар Димитрій Іванович!
Народ мовчить».
Ціль виправдовує кошти
Повний варіант фрази, автором якої є засновник ордену єзуїтів Ігнатій де Лойола: «Якщо мета – спасіння душі, то ціль виправдовує засоби».
Істина у вині
Знаменитий вислів Плінія Старшого «Істина у вині». Насправді, фраза має продовження «а здоров'я у воді». В оригіналі In vino veritas, in aqua sanitas.
Життя коротке, мистецтво вічне
Фраза «Ars longa, vita brevis» у російській мові ще далі відійшла від оригіналу, ніж у латинському перекладі, і розуміється тепер як щось на кшталт «рукопису не горять». Насправді спочатку це цитата з Гіппократа: «життя коротке, шлях мистецтв довгий, зручний випадок скороминущий, досвід оманливий, судження важко». Тобто, просто міркування про складність медицини, для вивчення якої всього життя не вистачить. В оригіналі, замість слова Ars (“мистецтво”) стоїть грецьке слово, яке необов'язково “мистецтво”, але з тим самим успіхом “ремесло” або “вміння”.
Релігія є опіум для людей
Фраза, популярна в атеїстів, також вирвана з контексту. Карл Маркс писав у вступі до роботи «До критики гегелівської філософії права» (1843): «Релігія — це повітря пригніченої тварі, серце безсердечного світу, а також душа бездушної ситуації. Подібно до того, як вона — дух бездушних порядків, релігія — є опіум для людей!» Тобто релігія зменшує біль суспільного буття у нелюдському суспільстві.
Виняток підтверджує правило
Цю фразу, яка явно нелогічна, застосовують зовсім неправильно. Вираз це утворився як парафраз з промови Цицерона на захист Луція Корнелія Бальба старшого. Звинувачували його в тому, ніби він одержав римське громадянство незаконно. Справа слухалася у 56 р. до зв. е.
Бальб був уродженцем Гадеса (сучасна назва Кадіс), служив під керівництвом Помпея, з яким зійшовся і був дружний; Помпей був спонсором його громадянства. Підґрунтя звинувачення було, як і в більшості тодішніх гучних справ, політичним. Хоч сам Бальб був активний політично, але удар, безумовно, спрямовувався на тріумвірів Першого тріумвірату (Цезаря, Красса та Помпея).
На захист Бальба виступали не лише Цицерон, а й Помпей та Красс. Справа була виграна. У своїй промові Цицерон наводить такий аргумент. У деяких міждержавних угодах про взаємне визнання Риму з сусідніми країнами був пункт, який виключає подвійне громадянство: жителі тих країн не могли стати римськими громадянами, не відмовившись спочатку від свого. Громадянство Бальба було подвійним; це і був формальний бік обвинувачення. Цицерон каже, що оскільки в деяких угодах такий виняток є, то ті угоди, в яких його немає, підпорядковуються протилежному правилу, а саме дозволяють подвійне громадянство. Іншими словами, якщо є виняток, то має бути і правило, з якого цей виняток зроблено, навіть якщо це правило явно ніколи не формулювалося. Таким чином, існування винятків підтверджує існування правила, з якого ці винятки робляться.
Чи не винятки підтверджують правило, а існування винятків підтверджує існування правила!
Джерело: pixel.in.ua
Источник: zefirka.net
