За рівнем епічності ця історія не дотягує до великого твору Джона Толкіна, але за ним також можна зняти цікавий фільм. У 1973 році молодий чоловік на ім'я Шон зі штату Мен зробив подарунок своїй коханій Дебре МакКенна. Хлопець вручив їй гарне кільце асоціації випускників середньої школи Морзе.
«Він підклав у кишеню мого пальта записку, і за три дні ми пішли на перше побачення. Там він і подарував мені обручку», — розповіла Дебра.
Одного разу, приблизно через кілька місяців, Дебра зайшла в туалет в торговому центрі. Коли вона мила руки, вона вирішила зняти обручку, а коли дівчина вийшла, то забула прикрасу на раковині. Звичайно ж, вона помітила пропажу вже надто пізно. Дебра повернулася назад, але обручки там уже не було. Дівчина залишила в магазині картку з ім'ям та номером телефону на випадок, якщо хтось знайде обручку. Але через півстоліття ніхто так і не подзвонив. Будь-яка людина вже перестала б сподіватися. Але дива трапляються.
Втрачену обручку знайшов житель Фінляндії Марко Саарінен. Він прогулювався лісом з металошукачем і випадково натрапив на симпатичну дрібничку з синім каменем. Марко зацікавило це кільце і чоловік розкопав про нього більше інформації. У результаті фін з'ясував, що кільце належить члену асоціації випускників середньої школи Морзе. Потім він дізнався рік випуску та побачив, що на ньому вигравірувано ініціали «Ш. М.». Тоді він зв'язався з керівництвом середньої школи Морзе та повідомив про знахідку. На знак подяки співробітники відправили Саарінену фірмову толстовку з емблемою школи.
Дебра сказала, що вчинок Саарінена торкнувся її до глибини душі, і вона дуже вдячна йому за допомогу. Американка не знає, як кільце могло опинитися у Фінляндії. Вона розповіла, що Шон пропрацював у цій країні кілька років, але не у тому регіоні, де знайшли кільце.
Источник: zefirka.net
