Традиційні для китайського живопису мотиви на знімках Дон Хонг-Оай

Він прославився як майстер безтурботних пейзажів, наповнених традиційними для китайського живопису мотивами: журавлі, сакура у цвіті, човни на річці, гори та озера у тумані.

Дон Хонг-Оай (Don Hong-Oai) народився у Китаї у 1929 році. Після раптової смерті батьків у семирічному віці був відправлений до китайської громади у Сайгоні, В'єтнам, де став учнем у фотостудії. Там він вивчив основи фотографії та захопився пейзажною зйомкою, яку практикував у вільний від роботи час, використовуючи одну із студійних камер. Підмайстром Дон Хонг-Оай залишався протягом десяти років, після чого перебивався випадковими підробітками.

Коли 1979 року вибухнула Китайсько-В'єтнамська війна, 50-річний фотограф, не говорячи англійською і не знаючи нікого в США, нелегально емігрував до Сан-Франциско. У новому місті місцева китайська громада допомогла йому знайти житло та роботу, а також облаштувати невелику фотолабораторію. Продаючи свої роботи на вулицях, Хонг-Оай зміг заробити достатньо грошей, щоб періодично повертатися до Китаю та фотографувати краєвиди.

У 1980-х йому пощастило вчитися під керівництвом Лонг Чинсана, «батька азіатської фотографії» та найвидатнішої постаті в історії китайської художньої фотографії. Одним із головних досягнень метра став метод створення композитного зображення з використанням комбінованого друку та інших фотолабораторних прийомів для з'єднання розрізнених фотографічних фрагментів на одному аркуші фотопаперу.

Композиції у фотографіях вишиковувалися в традиціях китайського пейзажного живопису, основний принцип якого полягав у здатності художника відчувати справжню природу того, що він зображував. Щоб створити відчуття масштабу та простору, зазвичай накладали три шари: передній план, середній та фоновий. Людська фігура розташовувалась на передньому чи середньому плані, а фон найчастіше створювався розмитим чи туманним.

Надалі багато своїх робіт Дон Хонг-Оай будував з техніки багатошарового негативу, якої він навчився у Лонг Чинсана. В останні роки життя фотограф менше знімав і більше часу проводив у своїй фотолабораторії у китайському кварталі Сан-Франциско, де помер у 2004 році. Фінансовий успіх наздогнав автора лише у 1990-ті, коли його творчість набула широкого визнання. Твори скуповували приватні колекціонери та музеї у США, Європі та Азії, а розмовляти англійською він так і не навчився.