Храм Гробу Господнього — найсвященніше місце для християн усіх конфесій. Вперше за 500 років саркофаг було розкрито та оглянуто вченими. Ця приголомшлива подія має величезну значущість як для віруючих, але й вчених.
Що хотіли знайти дослідники у гробниці? Які відкриття їм вдалося зробити?
60 годин у свята святих
У 2015 році стало зрозуміло, що особлива частина храму — Кувуклія потребує реконструкції. До цього її не оглядали та не реставрували 500 років. Глави шести конфесій, у чиєму спільному віданні знаходиться храм, дійшли 2015 року до згоди, що на час огляду та реставрації до святих святих будуть запрошені вчені для дослідження гробниці. Міжнародна команда археологів з Афін, Флоренції, Єрусалиму та Єревану на 60 годин отримала доступ до Кувуклії.
Перше, що хвилювало як дослідників, так і представників церков, переконатися в цілісності гробниці. За минулі століття пожежі, війни, релігійні конфлікти неодноразово практично стирали з землі давнє місто і сам храм. Деякі археологи висловлювали сумніви, що він був відновлений саме на тому самому місці, де й був.
Що ж побачили вчені?
Гробниця не зворушена!
Після того, як було піднято мармурову плиту XVI століття, спочатку під нею виявилися численні уламки каміння. Мабуть, ними заповнили порожнечі при останній реставрації ще в середні віки.
Розібравши їх, виявили ще одну мармурову плиту із висіченим на ній хрестом.
Ця плита відноситься до епохи Хрестових походів, ймовірно, до XI століття. Тоді численні паломники з Європи прагнули забрати бодай камінчиків зі святилища, тож гробницю було вирішено прикрити мармуровою плитою.
І верхня плита, і нижня були цілими, що переконливо доводить, що з XI століття гробниця збережена недоторканою.
Під нижньою плитою виявилося власне кам'яне ложе, на якому за наданням лежало тіло Христа до його воскресіння.
Вчені змогли переконатися на власні очі, що це кам'яне ложе складає єдине ціле з навколишньою породою. Тобто ложі та стіни не були зведені штучно, а були частиною висіченої у скелі печери, яка вже давно зруйнована.
Вчені зробили висновок – храм знаходиться на місці скельної гробниці, він не був зрушений або перенесений. Це найважливіше відкриття, заради якого на дослідження і погодилася церковна влада.
Там чи ні?
Друге найважливіше питання, яке хвилює дослідників уже тривалий час, чи є гробниця тим місцем, яке описують чотири Євангелії?
Печеру, в якій за переказами три дні лежало тіло Христа після розп'яття, у четвертому столітті виявила мати імператора Костянтина Свята Олена. Точніше вона виявила її руїни, оскільки на цьому місці римляни для осквернення звели язичницький храм Венери. До моменту розкопок, здійснених Оленою, храм теж був напівзруйнований, але під ним їй вдалося виявити вхід до печери.
Вона була рукотворною, тобто висіченою у скелі, що відповідало описам з Біблії. Саме так ховали юдеї на початку першого сторіччя.
Олена не могла керуватися ні точними описами, ні спогадами старожилів, оскільки від часу імовірного життя Христа її відокремлювало понад 200 років, а місто зазнавало серйозного та неодноразового руйнування. Проте, за легендою, глибока віра матері імператора дозволила їй знайти і Труну Господню, і місце розп'яття. Олена у своїх пошуках керувалася як описами Євангелій, і своїм релігійним почуттям, вважаючи, що її веде божественне провидіння.
Звичайно, ніхто не міг доручитися, що Олена знайшла достовірні біблейські місця, оскільки історія життя Христа не має історичних підтверджень. Але водночас вона нічим і не спростовується.
Тепер, коли гробниця була розкрита, і вчені переконалися, що кам'яне ложе нікуди не переносили, воно є частиною породи, дослідники змогли приступити до реконструкції подій з погляду їхньої прив'язки до місцевості.
Ізраїльський експерт-археолог Дан Бахат поділився своїми висновками. За його словами, хоча не можна стверджувати, що саме це місце було гробницею, де лежало тіло Христа, але немає і будь-якого іншого порожнього кам'яного саркофага, чиї описи збігалися б з деталями, описаними в чотирьох Євангеліях, так само, як і те, де стоїть Храм Гробу Господнього.
Подальші дослідження
Через 60 годин вченим довелося залишити Кувуклію, а мармурові плити були покладені на своє місце.
Але дослідники взяли безліч проб з усіх поверхонь гробниці та з кам'яного ложа. На них чекають багаторічні експертизи та аналіз безлічі частинок. Якщо пощастить знайти якісь вуглецеві частинки, наприклад, сліди вугілля чи вапняку, то радіовуглецевий аналіз допоможе встановити час, коли кам'яне ложе було висічено у породі. Ну і, звичайно, абсолютно неймовірним успіхом буде виявлення крапель крові того, хто був тут похований.
Источник: zefirka.net
