Багатьом може здатися, що концепти автомобілів, що літають, з'явилися і стали активно розроблятися в відносно недавні роки. Насправді ж цим спробам понад сторіччя: ще на початку ХХ століття ціла низка видатних інженерних умів займаються експериментами з комбінування авіації з автомобілебудуванням. І хоча ефективність цих концептів і здатність злітати в небеса таких автомобілів дуже спірна, саме вони стали своєрідним фундаментом для сучасних, більш успішних проектів. До вашої уваги 7 концептів літаючих машин, які з'явилися в минулому столітті.
Tampier Avion-Automobile (1921)
Цей концепт з'явився восени 1921 року, коли французькому інженеру Рене Тамп'єру спало на думку оригінальне вирішення проблеми створення літаючого авто — він скомбінував пропелер з літаковим хвостом, залишивши при цьому колеса зі стандартною автомобільною трансмісією, що дозволяла маневрувати твердою дорогою. Результатом експериментів винахідника стали два дослідні зразки, які відрізнялися величезною масою та максимальною швидкістю 40 км/год. Щоправда, політати у Tampier Avion-Automobile так і не вийшло, проте проект Тамп'єра, безперечно, став важливою сходинкою на шляху до досягнення цієї амбітної інженерної мети.
AH Russell's Machine (1924)
Не тільки на європейських просторах, а й по інший бік океану вже у двадцятих роках минулого століття намагалися створити літаючий автомобіль. Одним із найвідоміших концептів того часу був створений американцем на прізвище Рассел. Він його проекті залишилося не так вже й багато відомостей, проте відомо, що його технологія була подібна до проекту Тамп'єра, зокрема, використанням схожої схеми з керованими трансмісією колесами, а також застосуванням крил і пропелера, щоправда, він виступав з радіатора авто. Однак, зважаючи на все, цей прототип також відірватися від землі так і не зміг.
A Combined Car, Boat and Aeroplane (1928)
Наприкінці двадцятих років, коли ще не існували успішні аероавтомобілі, ніщо не заважало іншим ентузіастам намагатися створити концепт-кар, який, згідно з задумом, мав уміти долати і повітря, і сушу, і навіть воду. Правда, у випадку саме цього автомобіля крім однієї-єдиної фото, ніякої інформації взагалі не залишилося, тому про те, чи могло воно не тільки лише їздити, та ще й плавати, і літати, можна тільки ворожити.
Jess Dixon's Flying Auto (1940)
Про цю, задуману літаючу модель автомобіля, більше легенд і вигадок, ніж правди. Знову ж таки, проблема у відсутності інформації: про нього відомо лише те, що було написано в короткій нотатці в газеті майже сторічної давності та однієї-єдиної фотографії. Сформована ж міська байка свідчить, що проект Jess Dixon's Flying Auto в 1940 році представив американець Джесс Діксон, житель Алабами, який з дитинства мріяв злетіти на небо, але при цьому не забути про землю. З технічних характеристик і особливостей конструкції відомо, що аероавтомобіль мав потужність сорок кінських сил, злітав за рахунок двох лопатей, які рухалися в протилежних напрямках, а маневрувала машина в небі за допомогою педалей, що контролювали поворот хвоста.
Ted Hall's NX59711 (1946)
Історія цього автомобіля – це той випадок, коли тяжкості Другої світової війни не завадили створенню амбітного інженерного концепту. Автором проекту став Тед Холл, який буквально присвятив життя та кар'єру розробці літаючої машини, яка могла б задовольняти і цивільні та військові потреби. Результатом багаторічної праці авторозробника став автомобіль під індексом NX59711, який, за інформацією редакції Novate.ru, був здатний розганятися на дорозі до швидкості 60 миль на годину, а літав зі швидкістю до 120 миль на годину. Початкове призначення машини було для військово-повітряних військ, проте, зважаючи на все, розвитку концепт так і не отримав.
Fulton FA-2 Airphibian (1946)
Ще один концепт аероавтомобіля, який був представлений у перші повоєнні роки. Автор проекту, Роберт Фултон-молодший, презентував публіці свою літаючу машину 1946 року. Інженер-винахідник створив модель Фултон ФА-2 Аерофібіан з алюмінію з використанням незалежної підвіски з шасі від літака. Однак найбільш цікавим елементом автомобіля щодо конструкції стала хвостова частина, яка від'єднувалася від кабіни аерокара за потреби шосейної їзди. Фултон-молодший є одним із найпродуктивніших винахідників — він встиг побудувати одразу чотири досвідчені прототипи, ось тільки до масового виробництва прийти так і не зумів.
ConvAirCar Model 118 (1947)
На честь раніше згаданого інженера Теодора Холла, він також не зупинився на одному прототипі. Був і інший, який зовні нагадував його знаменитішу модель NX59711. Аналогічними рисами цього концепту з попереднім стало використання даху та хвостової частини, що також кріпилися до верхньої частини автомобіля, щоб створити апарат і для польотів, і для поїздок. Холл спроектував дві моделі ConvAirCar: перша, 116-та, зазнала краху і була знищена пожежею, що сталася після падіння, а друга 118-а, вважалася покращеною, хоч і побудованою з уламків першою.
Джерело: https://novate.ru/blogs/150423/66100/
Источник: zefirka.net
