Коли гроші стають марними папірцями

Нещодавно світ сколихнула інформація про неймовірну гіперінфляцію у Венесуелі. Кошти знецінилися настільки, що людям доводиться носити із собою цілі мішки купюр. Звичайна курка або рулон туалетного паперу обчислюються мільйонами боліварів. Історія знає чимало таких випадків. Одним із таких є гіперінфляція в Угорщині, яка трапилася через деякий час після розпаду Австро-Угорської імперії, коли країна набула своєї власної валюти.

Угорські пенге періоду гіперінфляції.

Перша світова війна закінчилася крахом декількох імперій і черговою зміною світоустрою, що склався. На місце колишніх гегемонів прийшли нові, а держави, які були на вершині слави, починали все наново. Коли наприкінці війни розвалилася Австро-Угорська імперія, її місці з'явилося кілька нових держав, зокрема і Угорщина. Як і належить, новий уряд країни відразу створив власну валюту – крону. Однак, через відсутність ефективної, налагодженої економіки, курс крони швидко вийшов з-під контролю. Як і інші країни, Угорщину в міжвоєнний період охопила інфляція.

На що перетворилася валюта.

У спробі виправити ситуацію керівництво країни провело 1927 року грошову реформу, запровадивши нову валюту – пенге, яка була прив'язана до золотого стандарту. На той момент угорські крони змінювалися на пенге за курсом 12500 до 1. За один долар США тоді ж давали 5,26 пенге. Але історія не пощадила Угорщину.

Ситуація була плачевною.

За Першою світовою війною трапилася Друга світова війна. Європа, що стала основним театром бойових дій, лежала у руїнах. Економіка, що звалилася, не сприяла зміцненню угорської валюти. Вже 1944 року за 1 долар давали не 5, а 33 пенге. Радянський Союз, який за договором з Угорщиною згодом отримав право на емісію військових грошових знаків країни, намагався виправити ситуацію, проте вже до 1946 уряд випустив ситуацію з-під контролю, і грошова одиниця впала з жахливою швидкістю.

Гроші втратили цінність.

До осені 1945 року за 1 долар давали 8200 пенге, а кінцю року вже 128 тисяч за долар. 1946 року ситуацію спробували знову стабілізувати за допомогою введення «адопенге» (податкової грошової одиниці). Спочатку було отримано позитивний ефект, але до кону весни цього ж року Пенґо обвалився до 59 млрд за 1 долар США. На той час інфляція становила приблизно 400% на добу. Купюра в 1 млрд угорських пенге коштувала лише 2.4 американські центи.

Справи економіки були дуже погані.

Кінець угорської валюти пенге ознаменувався найвищим показником інфляції історія людства. Гроші країни були дешевшими за папери, на яких їх друкували. Досі світова економіка не знає порівняних прикладів такого краху національної валюти. До речі, перемогти інфляцію в країні таки змогли вже через місяць після такої жахливої події. Допомогло досягти потрібного ефекту запровадження чергової грошової одиниці – форинту, який поступово нормалізував ситуацію.

Просто папірці, а не валюта.

Залишається лише додати, що гіперінфляція – це завжди жахлива подія у житті будь-якої країни. Для кращого розуміння питання, не можна не навести кілька прикладів із сучасної історії. Йдеться про кризу у Венесуелі. Курс національної валюти настільки послабшав, що рулон туалетного паперу в країні коштує 2.6 млн боліварів. Іронічно, але в рулоні менше паперу, ніж у купюрах, які будуть потрібні для його покупки.

Навіщо тоді взагалі купувати папір?

Трапляється таке й у наші дні. Наочний приклад – Венесуела. У цій країні гроші за своєю масою значно перевершили продукти, що купуються за них. Особливо добре це видно з прикладу придбання їжі. Місцеві жителі ходять до продуктових магазинів з величезними сумками для того, щоб купити найпростіші речі. Брусок мила в державі коштує 3,5 млн. боліварів, що відповідає розміру мінімальної зарплати. Простим жителям залишається лише сподіватися, що ситуація незабаром зміниться на краще.

Дороге задоволення.