У дохристиянські часи на Русі до наготи ставилися так само спокійно, як і в давній Елладі. Красиве, здорове оголене тіло вважали гарним і багато ритуалів та обрядів були, так чи інакше, пов'язані з оголенням. Але все змінилося після хрещення — демонстрацію оголеного тіла почали вважати ганебним і гріховним, а жіноча нагота і зовсім опинилася під забороною, навіть удома, вночі та в ліжку.
Після досить тривалого язичницького періоду, коли оголена жінка на Русі уособлювала родючість, процвітання та красу, настали століття гонінь на наготу. Християнство контролювало людей у всіх проявах їхнього життя, у тому числі в інтимній сфері.
Сексуальні стосунки, які приносили людям радість і раніше вважалися природним проявом людської фізіології, були переглянуті та препаровані богословами та священнослужителями. Їх оголосили низовинними, гріховними та допустимими лише з богоугодною метою продовження роду.
Про отримання задоволення в ліжку не могло бути й мови, а крім цього, чоловіки й жінки були зобов'язані «пахати себе» і не піддаватися спокусі та «тваринним інстинктам». Щоб дотримуватися цього важливого правила, не можна було допускати гріховних думок, на які могла навести чоловіків жіноча нагота.
Жінка, спляча поряд без одягу, ніби схиляла свого партнера до сполучення, залучала до гріха, як Єва Адама. Одяг оберігав моральність, рятував від спокуси і був ознакою справжньої християнки. Це стосувалося і подружніх пар — дружина не тільки лягала в ліжко в довгій нічній сорочці, а й стежила за тим, щоб чоловік не бачив, як вона перевдягається і взагалі не спостерігала її оголену.
Хоч як це дивно, але у свій час на Русі навіть існувала заборона на статевий акт без одягу. Довга білизняна сорочка не знімалася жінками навіть під час сполучення, що було неймовірно незручно, але православно і високодуховно. Але і цього здалося церковникам недостатньо і вони визначили особливі дні, коли подружжя могло займатися сексом.
Оскільки існувала ще заборона на близькість у святкові дні та всі пости, часу для тілесних утіх у році залишалося зовсім небагато. З погляду духовенства, це було просто чудово, оскільки у мирян вивільнялося багато часу, який можна було присвятити роздумам про Божу благодать, молитви та церковні служби.
Багато вчених вважають, що гоніння на наготу, особливо жіночу, безпосередньо пов'язані з бажанням церковників повністю викорінити язичництво. Більшість дохристиянських свят проходили з іграми та ритуальними танцями, а літні, такі як Івана Купала, ще й з обрядами, пов'язаними з роздяганням. Навесні, у дні посівної, жінки могли ходити по полях та садах оголеними — це, на думку наших предків, допомагало зібрати добрий урожай.
Ворожіння та інші магічні обряди, які вважалися християнами гріховними, також проходили з оголенням. Чи це не причина заборонити ходити, танцювати, працювати та спати роздягненими? Але деякі дослідники впевнені, що відслонення під час сну могло негативно сприйматися задовго до приходу християнства. З давніх-давен у слов'ян вважалося, що гола людина — не від світу цього.
Етнолінгвістичний словник «Слов'янські давнини» говорить про це так: «коли гола людина вже не людина чи не зовсім людина». Не дарма жерці язичницьких богів часто правили свої служби без одягу — оголене тіло допомагало встановлювати зв'язок із тонким світом та спілкуватися з потойбічними силами.
Більшість язичницької нечисті, в яку вірили наші предки, також не знали одягу. Русалки, банниці, кікімори та жартівники не носили шат і в кращому разі прикривали наготу довгим волоссям. Відьми, перш ніж розпочати свої демонічні обряди, теж позбавлялися одягу. Голими вони літали на мітлах і лякали самотніх мандрівників у лісах та на цвинтарях.
На Русі вірили, що людина без одягу вразлива перед нечистю, але під час неспання це було не надто небезпечно. А ось сплячий вважався беззахисним, причому подвійно, якщо не був одягнений. Тому в деяких слов'янських племенах, ще до приходу християнства, діяла заборона на сон у роздягненому вигляді.
Вважалося, що злі духи, які мають чоловічу сутність, здатні зажадати оголену жінку і вступити з нею у зв'язок. Таким чином вони отримували повний контроль над нещасною, роблячи її одержимою. Були й жахливіші повір'я — деякі були впевнені, що голу людину може задушити уві сні нечиста сила.
Звичай спати в одязі настільки вкоренився у свідомості представниць прекрасної статі, що багато жінок досі вважають, що спати голяка дивно і непристойно. Тим часом медики стверджують, що такий сон набагато корисніший і краще відновлює сили, оскільки дає тілу відпочити від одягу, який ми змушені терпіти цілими днями.
Источник: zefirka.net
