Торгівля — рушійна сила прогресу, а перспективним її напрямком є вендинговий бізнес, тобто продаж товарів через автомати. Сьогодні роботизовані продавці дедалі частіше з’являються у торговельних та офісних центрах, магазинах, метро, підземних переходах, на автовокзалах та в інших людних місцях. Якщо ще 5-7 років тому їх можна було побачити лише у великих містах, то тепер такі автомати працюють і в менших населених пунктах, а їхня ефективність залежить від стабільного потоку покупців.
В Україні вендингове обладнання найчастіше використовують для продажу гарячих напоїв (кави, чаю, какао, молочних коктейлів). Водночас у світі через вендингові автомати активно продають не тільки каву, а й, наприклад, молоко. Це обладнання призначене для продажу мінімально обробленого молока (охолодженого до +4 °С) на розлив кінцевому споживачеві.
У США кількість молочних автоматів наближається до 80 тисяч, і через них реалізують молока на понад 1,2 мільярда доларів. У Європі молочні автомати з’явилися спочатку у Швейцарії, згодом – в Італії (понад 1,5 тисячі), а потім і в Іспанії та Франції. У середньому в Європі через один автомат продають близько 300 л продукції на добу.
Перші молочні автомати в Україні почали з’являтись у великих містах, оскільки значна кількість населення зазвичай робить бізнес у містах-мільйонниках прибутковим. Згодом такі роботизовані продавці запрацювали і в деяких містах обласного значення.
Технологічний процес використання автомата унеможливлює контакт продукції із зовнішнім середовищем: на фермах молоко з доїльного апарата потрапляє у молокопровід, звідти – в герметичний охолоджувальний резервуар, де його температура миттєво знижується з 37 °С до 4 °С. Охолоджене молоко (жирністю 3,6–4,0%) заливають у бак з харчової нержавіючої сталі, потім ізотермічним автомобілем (за температури 4 °С) доставляють безпосередньо до автомата. Логістичні витрати суттєво впливають на рентабельність проєкту, тому що більша кількість автоматів, то менший термін окупності.
Продаж молока з молочного автомата має низку переваг:
- незалежність від посередників, можливість реалізації молока за ринковою ціною;
- мінімальна орендна площа;
- легкість експлуатації;
- відсутність продавців;
- низькі експлуатаційні витрати;
- можливість контролю за технічним станом автомата та кількістю товару в режимі онлайн;
- автоматизований контроль за температурним режимом;
- правдивий облік реалізованої продукції та вторгованих коштів;
- висока мобільність;
- короткий термін окупності автомата.
Купівля молока з автомата також має свої переваги:
- завжди свіже натуральне молоко без консервантів та інших домішок;
- дотримання санітарно-гігієнічних норм;
- нижча вартість продукції;
- простота використання;
- можливість придбання 24/7, без вихідних і перерв;
- відсутність черг;
- відсутність негативного впливу людського чинника на якість обслуговування.
Українські споживачі з недовірою ставляться до товарів з автоматів порівняно з іншими способами роздрібного продажу харчових продуктів, і лише кожен десятий опитаний користувався ними. Тому впровадження вендингового проєкту передбачає роботу з його просування та доведення до споживача, що молоко з автомата – це продукт найвищої якості, щойно від корови, і він не загрожує здоров’ю.
Для цього пропонуємо доставляти молоко до автомата у чітко встановлений час, краще зранку або ввечері, коли спостерігається інтенсивний потік людей. Ідучи на роботу (чи повертаючись), люди бачитимуть, що кожного дня в один і той самий час привозять свіже молоко від виробника. Це їх зацікавить і може стати своєрідною рекламою. До того ж на автомобілі, автоматі, одязі персоналу має бути зображена символіка господарства. Це викличе довіру, і в разі появи конкурентів покупці надаватимуть перевагу продукції вже відомого підприємства.
При встановленні вендингового обладнання необхідно проконсультуватися з фахівцем, який підбере місця для автоматів та вирішить питання їхнього розміщення. Такі спеціалісти є в компаніях, що працюють у вендинговому бізнесі. У разі невдалого розміщення може виникнути потреба перенесення обладнання в зручніше місце, а це додаткові витрати на транспортування та встановлення.
У таблиці 1 наведено прогноз ефективності вендингової реалізації молока зі столітрових молочних автоматів за умов: продаж усього обсягу молока за ціною 3,2 тис. грн/ц, собівартістю 1,25 тис. грн/ц, відстань транспортування 50 км.
| Показник | Кількість молочних автоматів | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 15 | 20 | |
| Обсяг транспортування молока, ц/день | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 15 | 20 |
| Транспортні витрати, тис. грн: | 1,355 | 1,45 | 1,545 | 1,64 | 1,735 | 1,83 | 1,925 | 2,02 | 2,115 | 2,21 | 2,445 | 2,92 |
| – вартість дизельного пального, тис. грн | 0,9 | 0,96 | 1,02 | 1,08 | 1,14 | 1,2 | 1,26 | 1,32 | 1,38 | 1,44 | 1,5 | 1,8 |
| – заробітна плата водія, тис. грн | 0,455 | 0,49 | 0,525 | 0,56 | 0,595 | 0,63 | 0,665 | 0,7 | 0,735 | 0,77 | 0,945 | 1,12 |
| Собівартість транспортування 1 ц молока, тис. грн | 1,355 | 0,725 | 0,515 | 0,41 | 0,347 | 0,305 | 0,275 | 0,253 | 0,235 | 0,221 | 0,163 | 0,146 |
| Виробнича собівартість 1 ц молока, тис. грн | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 |
| Повна собівартість 1 ц молока, тис. грн | 2,605 | 1,975 | 1,765 | 1,66 | 1,597 | 1,555 | 1,525 | 1,503 | 1,485 | 1,471 | 1,413 | 1,396 |
| Постійні витрати, тис. грн/міс., зокрема: | 55 | 60 | 65 | 70 | 75 | 80 | 85 | 90 | 95 | 100 | 125 | 150 |
| – орендна плата, тис. грн | 4 | 8 | 12 | 16 | 20 | 24 | 28 | 32 | 36 | 40 | 60 | 80 |
| – витрати на рекламу та просування продукції, тис. грн | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 |
| – інші витрати (обслуговування автомата, плата за електроенергію, інші види витрат), тис. грн | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 15 | 20 |
| Інші непередбачувані витрати (20% від постійних витрат) | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 25 | 30 |
| Ціна вендингової реалізації 1 ц молока, тис. грн | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 | 3,2 |
| Добовий обсяг реалізації, молока, ц | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 15 | 20 |
| Повна собівартість добового обсягу реалізованого молока за день | 2,605 | 3,95 | 5,295 | 6,64 | 7,985 | 9,33 | 10,68 | 12,02 | 13,37 | 14,71 | 21,2 | 27,92 |
| Виручка від реалізації за 30 днів, тис. грн | 96 | 192 | 288 | 384 | 480 | 576 | 672 | 768 | 864 | 960 | 1440 | 1920 |
| Повна собівартість реалізованого молока за 30 днів, тис. грн | 144,2 | 190,5 | 236,9 | 283,2 | 329,6 | 375,9 | 422,3 | 468,6 | 515 | 561,3 | 785,9 | 1018 |
| Валовий прибуток за 30 днів, тис. грн | ‒48,1 | 1,5 | 51,15 | 100,8 | 150,5 | 200,1 | 249,8 | 299,4 | 349,1 | 398,7 | 654,2 | 902,4 |
| Прибуток від реалізації 1 ц молока, тис. грн | ‒1,61 | 0,03 | 0,57 | 0,84 | 1,00 | 1,11 | 1,19 | 1,25 | 1,29 | 1,33 | 1,45 | 1,50 |
| Рентабельність вендингової реалізації молока, % | ‒33,4 | 0,79 | 21,60 | 35,59 | 45,65 | 53,23 | 59,15 | 63,89 | 67,78 | 71,03 | 83,24 | 88,68 |
| Ціна реалізації 1 ц молока переробним підприємствам, тис. грн | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 |
| Різниця між виручкою від реалізації добового обсягу молока вендинговим та традиційним каналом, тис. грн | 1,9 | 3,8 | 5,7 | 7,6 | 9,5 | 11,4 | 13,3 | 15,2 | 17,1 | 19 | 28,5 | 38 |
За цих умов проєкт почне приносити прибуток за умови обслуговування двох молочних автоматів, проте він буде незначним. Це пов’язано з високими логістичними витратами. За обслуговування одного автомата й реалізації з нього 100 л продукції собівартість транспортування 1 ц молока становитиме 1,355 тис. гривень. При обслуговуванні двох автоматів ця сума зменшиться майже вдвічі, при обслуговуванні трьох – собівартість транспортування 1 ц молока становитиме 0,515 тис. гривень і так далі. Якщо встановити десять автоматів, транспортування 1 ц молока обійдеться підприємству в 0,221 тис. гривень, п’ятнадцяти — 0,163 тис. гривень, двадцяти — 0,146 тис. гривень.
Вартість транспортування молока на відстань 50 км складається з: вартості дизельного пального (з розрахунку 15,0 л на 100,0 км, плюс один літр на кожен додатковий автомат), що коливатиметься від 0,9 тис. гривень (один автомат) до 1,8 тис. гривень (двадцять автоматів); заробітної плати водія та нарахувань на неї, що залежить від кількості відпрацьованих годин (три години на транспортування і розвантажувально-навантажувальні роботи, плюс 15 хв на кожен додатковий автомат, у розрахунку 140 грн/год) і варіюватиме від 0,455 тис. гривень (один автомат) до 1,12 тис. гривень (двадцять автоматів).
Для визначення валового прибутку за 30 днів функціонування проєкту необхідно від виручки від реалізації молока за 30 днів відняти повну собівартість реалізованого молока за цей же період. Сюди входять: виробнича собівартість і вартість транспортування молока; постійні витрати — плата за оренду торговельної площі (до 2,0 м² за кожен автомат — у середньому по 4 тис. грн/міс.); витрати на обслуговування автомата (промивання системи видавання молока після кожної заміни бака, вологе очищення автомата — 1 тис. грн/автомат); витрати на рекламу та просування — 50 тис. грн/місяць; інші, непередбачувані витрати (20,0% від суми постійних витрат).
Розмір прибутку від реалізації одного центнера молока вендинговим каналом прямо пропорційно залежить від добового обсягу реалізації молока (у нашому випадку не більше 4,0 т) та кількості автоматів, що обслуговуються одним ізотермічним автомобілем.
Наочно ця залежність представлена на рис. 1. З даних видно, що за умови продажу всього обсягу молока використання п’ятдесятилітрових автоматів приноситиме прибуток за умови встановлення щонайменше п’яти одиниць (0,06 тис. грн/ц). Більший прибуток забезпечить реалізація молока зі столітрових автоматів: обслуговування вже двох одиниць забезпечить прибуток від реалізації одного центнера 0,03 тис. гривень. Функціонування бодай одного двохсотлітрового чи чотирьохсотлітрового автомата принесе підприємству відповідно 0,17 і 1,06 тис. гривень прибутку з кожного проданого центнера.
Ефективніше розміщувати сто-, двохсот- та чотирьохсотлітрові автомати. Обмежувальним фактором є вантажність ізотермічного автомобіля, що зазвичай становить 4,0 т. Потужніші автомобілі коштують дорожче, й витрати на перевезення будуть вищими. Тому один автомобіль зможе обслуговувати не більше сорока одиниць столітрових чи двадцяти одиниць двохсотлітрових або десяти чотирьохсотлітрових.
Дані рис. 2 наочно демонструють залежність прибутку від обсягу проданого молока з одного автомата. Як бачимо, встановлення сорока столітрових автоматів приноситиме підприємству більше прибутку, ніж двадцять двохсотлітрових молочних автоматів чи десять чотирьохсотлітрових. За більшої кількості автоматів ймовірність реалізації більшого обсягу молока вища. У разі реалізації 10 л з кожного автомата в першому варіанті отримаємо збиток 0,68 тис. гривень за кожен проданий центнер, а в другому — 26,36 тис. гривень, у третьому — 52,98 тис. гривень.
Обсяг беззбиткової реалізації молока з кожного автомата для столітрових автоматів становить 13,5 л, тоді як для двохсотлітрових автоматів — 92,5 л, а чотирьохсотлітрових — 175 л.
Термін окупності вендингового проєкту значною мірою залежить від вартості торговельного обладнання. Придбавати його потрібно безпосередньо в європейського виробника, оскільки в українського посередника вартість буде на 60,0–85,0% вищою.
Ціна молочного автомата у різних виробників суттєво не відрізняється. Автомат з баком на 50 або 100 л коштуватиме від 7,3 тис. євро. Вартість автомата на 200 л (два баки об’ємом 100 л) стартує від 8,7 тис. євро у німецької фірми Bruntimat, до 11,0 тис. євро — в італійського виробника Fresco. Значно дорожчі автомати, розраховані на 400 л. У німецьких фірм Bruntimat і Risto їхня вартість становить від 15,0 та 18,4 тис. євро. Італійський аналог обійдеться замовнику від 20 тис. євро. До цієї суми слід додати витрати на транспортування: з Німеччини 1,0–2,0 тис. євро, з Італії 2,5 тис. євро; витрати на страхування вантажу (орієнтовно 15,0% від вартості автомата у Німеччині та 12,0% — в Італії); сплату ввізного мита в Україні (10,0% від вартості).
Для транспортування баків з молоком необхідно придбати ізотермічний автомобіль, оснащений гідробортом. Пропонується Hyundai EX8 — ізотермічний фургон (від 48 460 євро).
Визначимо термін окупності двох запропонованих варіантів вендингового проєкту та їхній економічний ефект за трьох сценаріїв функціонування: песимістичного, реалістичного та оптимістичного.
| Показник | Прогнозні сценарії розвитку | |||||
| песимістичний | реалістичний | оптимістичний | ||||
| двадцять двохсотлітрових автоматів | десять чотирьохсотлітрових автоматів | двадцять двохсотлітрових автоматів | десять чотирьохсотлітрових автоматів | двадцять двохсотлітрових автоматів | десять чотирьохсотлітрових автоматів | |
| Валовий прибуток за сім років, млн грн | 12,285 | 19,719 | 92,925 | 98,532 | 173,565 | 180,999 |
| Середньорічний прибуток, млн грн | 0,146 | 0,235 | 1,106 | 1,173 | 2,066 | 2,155 |
| Загальна сума інвестицій, млн грн | 13,6 | 12,5 | 13,6 | 12,5 | 13,6 | 12,5 |
| Період окупності, років | 7,7 | 4,4 | 1,0 | 0,9 | 0,5 | 0,5 |
| Прибуток за сім років, млн грн | ‒1,315 | 7,219 | 79,325 | 86,032 | 159,965 | 168,499 |
За песимістичним сценарієм функціонування вендингового проєкту передбачено, що середній обсяг реалізації молока становитиме 50,0%. Тоді валовий прибуток за сім років становитиме для двохсотлітрових автоматів 12,285 млн грн і для чотирьохсотлітрових — 19,719 млн грн. Після вирахування інвестованих коштів (13,6 млн грн для двохсотлітрових автоматів і 12,5 млн грн для чотирьохсотлітрових) підприємство матиме відповідно 1,315 млн грн збитку і 7,219 млн грн прибутку. До того ж період окупності проєкту з двадцяти двохсотлітрових автоматів перевищуватиме термін корисної експлуатації автоматів (сім років), тобто він буде неокупним, а з десяти чотирьохсотлітрових — 4,4 року.
За реалістичним прогнозним сценарієм передбачено, що середній обсяг реалізації молока становитиме 75,0%. За таких умов витрати на реалізацію проєкту окупляться протягом одного року та 0,9 року відповідно. Сума прибутку в першому варіанті становитиме 79,325 млн грн, у другому — 86,032 млн грн.
Згідно з оптимістичним прогнозним сценарієм (увесь обсяг молока буде реалізований) підприємство отримає за використання двохсотлітрових автоматів 159,965 млн грн і 168,499 млн грн прибутку за використання чотирьохсотлітрових. За такого рівня прибутковості проєкт окупиться за пів року.
Проведені розрахунки свідчать, що використання торговельних автоматів як каналу збуту молока дає змогу сільськогосподарським виробникам підвищити прибутковість реалізації.
Одночасно вендингове обладнання дає можливість: поліпшити якість молока, що споживає населення; збільшити кількість спожитого молока на душу населення до науково обґрунтованих норм; протидіяти низьким закупівельним цінам переробних підприємств.
Отже, сільськогосподарські виробники України можуть успішно використовувати торговельні апарати для продажу сирого молока кінцевому споживачеві.