У Радянському Союзі велика увага приділялася річковому пасажирському флоту. Спеціально йому початку другої половини ХХ століття країни активно розроблялися і створювалися судна на підводних крилах. Одним із найкращих у своєму класі став СВК «Метеор», про який сьогодні й йтиметься.
Перші роботи над судами на підводних крилах (СПК) у конструкторських бюро Радянського Союзу розпочалися 1933 року. Біля витоків проекту стояли такі інженери ЦАГІ, як Володимиров А. Н і Фролов В. Г. У 1937 році було створено першу вітчизняну систему управління підводними крилами. Перших значних успіхів у розробці СПК радянські конструктори досягли в 1943 році, а вже в 1947 році на світ з'явилося експериментальне судно А-7, яке стало прообразом усіх майбутніх радянських СПК. Перше пасажирське судно цього класу називалося «Ракета-1». На рейс воно вийшло 25 серпня 1957 за маршрутом Горький – Казань.
Перше покоління радянських СПК випускалося з кінця 1950-х до кінця 1960-х років. Саме в цей час з'явилися такі знамениті судна, як «Комета», «Білорусь» та наш сьогоднішній герой – «Метеор». З 1970-х до кінця 1980-х років у Радянському Союзі перейшли до випуску другого покоління СПК. Найяскравішими представниками тут стали «Схід», «Колхіда», «Полісся», «Циклон», «Ластівка».
Підвищений інтерес до судів на підводних крилах викликано специфікою характеристик таких плавальних засобів. СПК мали більшу швидкість, набагато кращу мореплавність і майже повну стійкість до хитавиці в порівнянні зі звичайними суднами. Щоправда, були й недоліки: вимогливість до двигунів, низька мореплавність при суттєвому хвилюванні, низька економічність.
Власне, «Метеор» є не одним судном на підводних крилах, а цілою серією річкових суден, представленою моделями 342, 342Е, 342У. Розроблявся він як річкове пасажирське судно у горьківському Центральному конструкторському бюро СПК. Керував проектом радянський кораблебудівник Ростислав Євгенович Алексєєв. На світ судно з'явилося 1959 року. Серійний випуск «Метеорів» налагодили на території Татарстану у Зеленодольському суднобудівному заводі ім. А. М. Горького. Випускалися “Метеори” з 1961 по 1999 рік. Загалом було зібрано близько 400 таких судів.
Водотоннажність «Метеора» становила 53.4 тонни. Довжина борту – 53.4 метри. Ширина судна з урахуванням розмаху підводних крил – 9,5 метрів. Висота “Метеора” під час ходу досягала 6.78 метрів. Опад судна під час ходу – 1.2 метра, під час стоянки – 2.35 метра. Ця серія СПК комплектувалася кількома двигунами: М400, М401, М-417, а після розпаду Радянського Союзу імпортними MAN. У рух СПК завжди приводився двома дизельними силовими установками з потужністю від 1100 до 2200 к.с. Експлуатаційна швидкість ходу сягала 66 км/год. Екіпаж судна становив 3 особи.
Залежно від моделі “Метеор” міг перевозити від 78 до 123 осіб. У всіх СПК цієї серії було три пасажирські салони, які знаходилися в носовій, кормовій та середній частині судна. Найчастіше м'які крісла ділилися по салонах по 23, 44 та 44 відповідно. На борту кожного судна також була кімната для екіпажу, підсобне приміщення та туалет.
Источник: zefirka.net
