Розповідаємо про русизми — споконвіку російські слова, які так давно були впроваджені в чужі мови, що вже сприймаються їх носіями як свої власні.
Російська мова як постійно запозичує слова, а й роздає їх іншим мовам. Іноді це можуть бути терміни, що відображають реалії російського життя (tsar, soviet, perestroyka, siloviki, sputnik, dacha, vodka, pirogge, borsht тощо). В інших випадках слов'янське слівце виявляється настільки приємним для якихось іноземців, що ті починають використовувати його для позначення звичайнісіньких предметів або явищ.
Сьогодні ми поговоримо про наші споконвічні слова, які так давно були впроваджені в чужі мови, що вже сприймаються тамтешніми аборигенами як власні.
Торг
Торгівля та війна — дві основні речі, якими займалися одна з одною скандинави та слов'яни у дрімучому Середньовіччі (вікінги, Рюрік, Олег, ось це все). Практично всі взаємні запозичення в давньоруській та давньошведській відносяться до цих областей діяльності. У російській мові про варязькі слова спотикаєшся на кожному кроці: ящик, батіг, ябеда, ларьок, якір — у всіх цих слів північне коріння. Дещо зі слов'янських запозичень збереглося й у промові сучасних скандинавів. Одне з найпомітніших слів – шведське torg у значенні “площа” або “торговельна площа”. До цього російського, а точніше, слов'янського слова сягають назви таких міст, як Турку (Фінляндія), Торгау (Німеччина), Трієст (Італія).
Кордон
У волохатий, як борода Одіна, часи у німецькі мови зі слов'янської перейшло наше рідне слово «кордон». У німецькому воно перетворилося на Grenze, на шведському — на grns, у датському — на grnsen, на норвезькому — на grensen, на нідерландському — на de grens. Очевидно, свого часу наші далекі предки добре пояснили своїм сусідам, що таке риса, яку не можна переступати. Ті й досі пам'ятають!
За однією з версій, “кордон” походить від слова “грань” – гілка, яку використовували як межовий знак. У свою чергу, «грань» споріднена з такими словами, як «гроно» і, відповідно, англійській green («зелений») та німецькій Gras («трава»).
Трійка
Кілька років тому російські журналісти з подивом виявили знайоме слово в новинах, які ніяк не стосуються подій у нашій та й будь-якій іншій слов'янській країні. У Греції вибухнула фінансова криза, і рятувати економіку країни зголосилася група кредиторів: Європейський Союз, Банк Європи та Міжнародний валютний фонд. У європейській пресі за ними закріпилася назва Troika. Чомусь на Заході прижилося це завзяте, що мчить слово, яке там використовують виключно у значенні «тріо».
Мамонт та білуга
Одне з російських слів, що широко розповсюдилися по світу, — мамонт. По-німецьки воно писатиметься як Mammut, англійською — mammoth, французькою — mammouth, італійською — mammut. До речі, походження слова незрозуміле. За однією з версій, росіяни запозичили його у тунгусів, які так називали ведмедя.
Європейські мови часто переймали ми найменування тварин — переважно тих, які добувалися російськими мисливцями. Наприклад, слово соболь німецькою буде записано як Zobel, шведською, англійською, іспанською, ісландською — як sable, італійською — як zibellino.
У липні 2018 року в повітря піднявся гігантський вантажний літак Airbus Beluga XL, який своєю незвичайною формою нагадує кита. Російським за походженням словом beluga в англійській мові називається і арктичний кит (відомий у нас як білуха), і, власне, білуга — риба із сімейства осетрових. Але творці літака, очевидно, мали на увазі велике морське ссавець.
Взагалі, наш фаворит серед подібних запозичень – просте німецьке слово Scheltopusik (жовтопузик). Ящірка така.
Чат-пат
Несповідальні долі словесні. Ось хто б міг подумати, що турецьке вираження at pat, що означає «так-сяк, напівсили», має російське коріння? У повній версії ця фраза звучить як atra patra і в такому вигляді вже дещо нагадує числові «чотири, п'ять», від яких нібито походить. Чому російський рахунок перетворився на турецьку приказку, незрозуміло. До речі, в турецькій досить багато запозичень з російської. Серед них hamut (хомут), pulluk (плуг), koan (качан) і навіть neme (німець).
Всі ці слова називають русизмами. Насправді у світовому словнику їх величезна кількість, особливо у мовах народів Росії чи колишнього СРСР та Російської імперії. Але, на жаль, не так багато, як хотілося б прихильникам псевдолінгвістичних теорій, які шукають (і «знаходять») російське коріння, мабуть, у всіх іноземних словах взагалі. Щоб дізнатися, як насправді пов'язані ті чи інші слова, звертайтеся до словників Фасмера чи Шанського — іноді це справді захоплюючий досвід. Етимологія — справжня, серйозна наука, і вона набагато цікавіша за будь-які, навіть найшаленіші, вправи лінгвофриків.
Джерело: https://www.moya-planeta.ru/travel/view/slova_pod_prikrytiem_russkij_sled_v_inostrannykh_yazykakh_47328
Источник: zefirka.net
