Під час відпустки багато людей вважають за краще активно проводити час, спускаючись на лижах з гір, сплавляючись річками, катаючись на хвилях або займаючись іншими варіаціями адреналінових розваг. Але для справжніх поціновувачів драйву та гранично гострих відчуттів у світі існують особливі види екстриму. І це не обов'язкове виконання якихось незвичайних трюків. Навіть огляд деяких визначних пам'яток може стати нетривіальною подією, яка потребує воістину сталевих нервів.
Променад над прірвою: гора Хуашань, Китай
З острахом висоти на «Стежці смерті» робити нічого.
Вершина Хуашань – одна з п'яти священних гір Китаю, шанованих у буддизмі та даосизмі, але основну масу туристів приваблює не релігійне значення піку. Шлях до просвітління дуже непростий: гора відома не тільки мальовничими краєвидами, а й складним підйомом по стрімких кручах. Маршрут унікальний і зветься «Стежка смерті», адже кожен крок вузькими дерев'яними дошками вимагає чималої мужності. З одного боку – монолітна скеля, з іншого – відкривається глибока прірва.
Поруччя та огорож практично немає, тільки ланцюги, за які потрібно триматися. Безумовно, туристи постачаються страховими системами, проте прохід стежкою – серйозне випробування для нервової системи.
Прогулянка в небі: Гранд каньйон, США
Вихід на майданчик Skywalk потребує мужності.
Гранд каньйон – одне з найграндіозніших творінь природи, що зберігає сліди чотирьох геологічних епох Землі. Гігантська ущелина, «зроблена» річкою Колорадо вражає масштабами та формами. Незвичайні види каньйону нікого не залишають байдужими, а оглядовий майданчик Skywalk приправляє яскравий коктейль емоцій щедрою дозою адреналіну.
Вона виконана у вигляді підкови, що виступає за межі скелі на 21 метр, і особливу гостроту відчуттям надає абсолютна прозорість підлоги та огорожі. Каркас конструкції виготовлений із сталі, а перила та дно – з товстого міцного скла. Майданчик розрахований на навантаження в 70 тисяч кілограм і здатний витримати землетрус потужністю до 8 балів. Тим не менш, ступити на Skywalk вистачає сміливості не кожному через запаморочливе відчуття кроків повітрям, що створюють враження ширяння в небі.
Відчути себе птахом: зиплайн Jebel Jais Flight, ОАЕ
Зіплайн Jebel Jais Flight дарує гострі відчуття польоту.
Колись спуск тросами був просто способом транспортування, а сьогодні це один із затребуваних атракціонів. Любителі екстриму можуть полоскотати собі нерви на зиплайні Jebel Jais Flight, занесеному до книги рекордів Гіннеса як найдовшого тролю у світі. Атракціон збудований на найвищій горі ОАЕ – Jebel Jais, розташованій у північному еміраті Рас-ель-Хаймі.
Зіплайн знаходиться на висоті 1680 метрів над рівнем моря, а його довжина становить 2,83 кілометри. Швидкість запуску досягає 120-150 км/год, і проходження маршруту займає 2-3 хвилини. Дві паралельні траси дозволяють поділити радість польоту з друзями.
Переслідуючи смерч: торнадо-тури, США
Полювання на торнадо – ризикована розвага.
Шалені торнадо викликають страх і в той же час зачаровують руйнівною потужністю, викликаючи бажання побачити їх поблизу. Найбільш широко смерчі поширені в США, і заповзятливі американці вдало зіграли на потязі туристів до відчуттів, що лоскочуть нерви, зробивши екстремальною розвагою полювання на торнадо.
Організатори турів ретельно вивчають прогноз погоди, а потім виводять групу «ловити» атмосферні вихори. Сенс полювання – подивитися на буйство стихії поблизу та зробити фотографії. Забава небезпечна, адже передбачити, в який бік піде смерч – неможливо. Це справжня гра зі смертю, яка іноді забирає життя учасників.
Політ на крилі літака: місто Секім, США
Підкорити небо можна і сидячи за штурвалом.
Найбезбашенніші екстремали можуть отримати незабутні враження, прогулявшись по крилу літака, що ширяє в небі. Таку послугу пропонує американська компанія Mason Wing Walking Academy. Літак піднімається на висоту близько кілометра та летить на швидкості 225 км/год. Вже в повітрі, просто на ходу, сміливці виходять із кабіни на крило. Система кріплень надійно страхує, водночас дозволяючи рухатися: підніматися на верхнє та спускатися на нижнє крило, сідати, лягати чи вставати. Ще більше виплеск адреналіну підганяє те, що біплан при цьому виконує різні пілотажні трюки: петлі, спіралі, хаммерхеди.
Хаммерхед – одна з найскладніших фігур найвищого пілотажу. При її виконанні літак піднімає носа вгору і вертикально йде вгору. Досягши заданої точки, на якийсь час він зависає в повітрі, а потім, розгорнувши носа до землі, прямує вниз. Цей трюк виглядає дуже ефектно, викликаючи захоплення глядачів на авіашоу, та входить до комплексу вправ у літаковому спорті. Однак у реальному бою хаммерхед не виконують, тому що в момент зависання літак стає легкою мішенню для супротивника.
Стрибок назустріч лаві: вулкан Вільярріка, Чилі
Екстрім від стрибка до «геєнної вогняної» забудеться не скоро.
Якщо звичайні стрибки з тарзанки вже не викликають колишніх емоцій, можна привнести елемент екзотики, стрибнувши у незвичайному місці. Наприклад, у жерло активного вулкана Вільяррика. Такий «атракціон» працює в Чилі, це єдине місце у світі, де надають подібну послугу. Сміливці стрибають на банджі з борту вертольота, що завис над кратером на висоті 200 метрів. Озеро киплячої лави – гарне і небезпечне видовище, а гостроту відчуттів підстьобує усвідомлення, що від нижньої точки падіння до розпеченої маси всього 30-40 метрів. Відчуття «вогняного дихання» вулкана дарує незабутні враження екстремального ризику.
Підкорення пісків: пустеля Сахара, Марокко
Піщаний марафон – серйозне випробування витривалості та сили волі.
Відчайдушні любителі бігу з усього світу беруть участь у Marathon des Sables, відомому під назвою «Піщаний марафон». Він триває тиждень, протягом якого учасники долають 250 кілометрів пісками пустелі Сахара. Це один із найважчих забігів, визнаний найекстремальнішим з усіх існуючих: спека вдень (до +50°C) та холод уночі (+5°C), піщані дюни, кам'янисті підйоми та спуски, бурі та пісок в обличчя – важке випробування. Причому все необхідне спорядження (спальник, ракетниця, свисток, отрута, харчування на тиждень, сольові таблетки та інші речі) учасники несуть самі в рюкзаку, організатори надають лише воду. До фінішу доходять не всі, багато хто знімається з дистанції, але щороку кількість охочих підкорити піски та перевірити межі своєї витривалості лише зростає.
Джерело: https://novate.ru/blogs/270720/55440/
Источник: zefirka.net
