Гримучі змії створюють слухові ілюзії, які впливають на поведінку людей та інших тварин. Для цього вони використовують звукову схему, що нагадує парктронік в автомобілі.
У природі зустрічаються дивовижні приклади еволюції, коли не просто розвивається один вид, а два види тварин пристосовуються один до одного.
Для гримучих змій добре відома їхня здатність «гриміти» — видавати специфічні звуки. Однак спектр їх виявився набагато ширшим, ніж думали раніше.
Як з'ясували німецькі біологи з Мюнхенського університету, гримуча змія створює кілька слухових ілюзій, які обманюють мозок тварин та людини. Так змія коригує їхню поведінку в потрібний їй бік. Результати дослідження опубліковано у науковому журналі Current Biology.
Техаський гримучник – вид отруйних змій. Виростають у довжину до 2,5 метрів, колір — сірувато-бурий із ромбічними плямами.
Отрута небезпечна, часто призводить до смерті. Але ці змії не агресивні і не люблять витрачати отруту праворуч і ліворуч. Вони полохливі і бояться тих, хто більший за них. Харчуються вони гризунами. Великі ссавці становлять їм загрозу. Навіть якщо змія встигає завдати смертельного укусу — вона гине від лап, зубів чи зброї.
Техаський гримучник
Щоб не вступити з великими тваринами, включаючи людину, у смертельну сутичку, змії вигадали особливий механізм.
Техаський гримучник посилає звукові сигнали. Це він робить за допомогою хвоста, на кінці якого знаходиться «брязкальце» з частин ороговілої шкіри. Ці частини з'єднані ланками, як ланцюжка. І тому змія і видає цей характерний звук.
Змія обманює за допомогою звуку і великих тварин та потенційних жертв. Механізм нагадує роботу парктроніка в автомобілі під час руху заднім ходом. Звук різко змінюється, коли автомобіль наблизився до перешкоди на небезпечну відстань.
Техаський гримучник створює слухову ілюзію. І тварині здається, що змія знаходиться або ближче або далі, ніж їй здається. Досягається це за рахунок стрибків частоти звуку.
Коли гримучник помітив велику тварину, він створює ілюзію, що вона ближча до потенційної загрози, ніж є насправді.
В експерименті, коли загроза наближалася, частота звуку поступово зростала до 40 Гц. Однак у певний момент, коли змія відчувала наближення до небезпечної дистанції, частота різко підскакувала до 60-100 Гц. Чим швидше наближається об'єкт, тим різкіше відбувається стрибок частоти.
Якщо змія знаходиться на відстані від 4 метрів, а всім здається, що вона буквально за метр.
Вчені використали імітацію поведінки змії на комп'ютері. І просили добровольців назвати відстань до об'єкту. Ніхто не зміг правильно визначити відстань до змії.
«Еволюція – це випадковий процес. Нам здається, що механізм гримучих змій та ссавців – ідеальний. Насправді це результат тисяч випробувань, коли змії стикалися з великими ссавцями. Звуки змії еволюціонували разом зі слуховим сприйняттям ссавців шляхом спроб і помилок. І в природі закріпилися лише ті змії, які найкраще навчилися уникати зіткнення», — каже один із авторів дослідження, нейробіолог Борис Шано.
Источник: zefirka.net
