Коли саме було створено перший електрокар, сказати важко. Сьогодні його розробку приписують різним людям. Іронія питання полягає в тому, що перший електромобіль був створений задовго до першого автомобіля з ДВС, приблизно у 1820-ті роки проти 1885 відповідно. І хоча машини із двигуном внутрішнього згоряння швидко захопили ринок, спроби створення електрокара люди не залишали й у XX столітті. Осторонь цього процесу не стояв і Радянський Союз.
ЛЕТ – 1935 рік
Перший раз електромобіль сконструювали у Радянському Союзі ще 1935 року. Створено машину було з урахуванням Московського енергетичного інституту (МЕІ). За основу взято вантажівку ЗіС-5. Кабіну машини довелося трохи зрушити вперед, капот укоротити, а одразу за кабіною встановили 1.4-тонну батарею. Вантажівка з електродвигуном розганялася до 24 км/год і могла проїхати 40 км. Машина позиціонувалася як перспективний сміттєвоз.
НАМІ-750/751 – 1948 рік
Відразу після війни Національний автомобільний інститут (НАМІ) здійснив дослідно-конструкторську роботу на замовлення Міністерства автомобільної та тракторної промисловості. Було зроблено спробу створення поштового електромобіля. Машина була розроблена з нуля та представлена у двох варіантах: з вантажопідйомністю 0.5 тонни та 1.5 тонни. Дрібносерійні зразки у кількості 20 екземплярів випустили лише через 20 років у 1968 році. Якийсь час НАМІ-750 працювали на вулицях столиці.
ВАЗ-2102Е/2801 – 1976 рік
Волзький автозавод (ВАЗ) також пробував власні сили у конструюванні електромобілів. Для свого часу виходило дуже не кисло. У 1976 році на базі ВАЗ-2102 було збудовано 47 електромашин для їзди по внутрішньозаводській території. Наприклад, для перевезення сніданків робітників. Частину електрокарів віддали заводу «Гарант» у Запоріжжі, інші використовувалися в самому Тольятті на автозаводі та як поштові електрокари.
УАЗ 451МІ/3801 – 1878 рік
Не залишився осторонь і Улянівський автозавод (УАЗ). Наприкінці 1970-х років на підприємстві створили електронну версію «Буханки», а згодом з'явився ще й її доопрацьований варіант. Свого часу машину показували на Філадельфійській автомобільній виставці. Там електронна «Буханка» привернула увагу тим, що могла заряджатися від звичайної побутової розетки, причому 70% заряду машина заповнювала приблизно за 1 годину. Випущені УАЗ 451МІ та 3801 були зовсім невеликим тиражем і використовувалися на низці радянських заводів для внутрішнього пересування.
РАФ-2203-2910 – 1980 рік
Спеціально до «Олімпіади 1980» Ризька автомобільна фабрика розробила та виробила 6 електроавтобусів. Призначалися вони перевезення судових команд. Машинки були нешвидкі. Розганялися автобуси всього до 30 км/год, проте могли наїздити до 100 км. Машина вийшла непоганою, усередині навіть холодильник був! Проте, для перезарядки РАФ-2203-2910 потрібно було знімати батареї… Вважається, що це рішення стало одним із тих факторів, що не пустив автобус у подальше виробництво.
ВАЗ-2702 «Поні» – 1982 рік
Остання спроба створення електрокара була зроблена в Радянському Союзі 1982 року. На підприємстві ВАЗ представив загалом непоганий варіант розвізного фургона з електродвигуном. Однак у серію машина так і не пішла. А незабаром у країні Рад стало не до перспективних розробок. Втім історія вітчизняного електрокаробудування на цьому не закінчилася, але це вже зовсім інша історія.
Джерело: https://novate.ru/blogs/100423/66055/
Источник: zefirka.net
