Все ж таки, людина – дивовижне створення! Він може піти в інший світ, невдало впавши на рівному місці, і в той же час залишитися в живих в найекстремальніших умовах! Ось про такі неймовірні випадки ми й хочемо розповісти.
Вижити у джунглях Амазонки
Психологічний трилер «Джунглі» з Деніелом Редкліфом у головній ролі став справжньою сенсацією 2017 року – він зібрав у прокаті понад 2 млн. доларів. В основу фільму лягла реальна історія виживання ізраїльтянина Йоссі Гінсберга у диких болівійських джунглях.
Гінсберг був міцним і здоровим чоловіком, він відслужив три роки в ізраїльській армії, але був абсолютно не підготовлений до подорожі лісами Амазонки. Наївний ізраїльтянин навіть не уявляв, що на нього чекає в цьому поході. Піддавшись на вмовляння нових знайомих – американського фотографа Кевіна Гейла та швейцарця Маркуса Штамма, він вирушає на пошуки загубленого індіанського племені. Як провідник друзі наймають австрійця Карла Рухпректера, який представився геологом, який шукає золото в амазонській сельві.
Подорож не задалася із самого початку. Через три дні Маркус ушкоджує ногу, далі йти не може. Разом із Карлом вони вирішують повернутися назад, а Кевін та Йоссі не бажають здаватися. Вони вирушають на плоту вниз річкою, але з справляються з бурхливим течією. Пліт розбивається в тріски, Кевіна забирає водний потік, а Йоссі залишається в джунглях один.
Сюжет фільму дуже точно передає неймовірні труднощі, з якими довелося зіткнутися невдахи мандрівнику. Голод, зустріч із диким кабаном та ягуаром, укуси москітів, шкіра на ногах, здерта до кісток – ще не найважчі випробування. Набагато страшніше – почуття безвиході та розпачу, а ще галюцинації, які зводили з розуму. Змучений, виснажений Гінсберг вже не розумів, де реальність, а де міраж – плід його хворої уяви.
У цьому пеклі йому довелося існувати три тижні, з кожним днем все більше втрачаючи надію на спасіння. Жахлива історія має щасливий кінець – Кевіна рятують місцеві жителі. Злегка одужавши, він вирушає на пошуки друга і все ж таки знаходить його, знесиленого і пораненого в 200 км від того місця, де вони розлучилися. На той час Йоссі втратив понад 20 кг, у його тілі оселилася колонія термітів, а розум помутився. Але Гінсберг вижив і навіть повернувся через 10 років до Болівії, щоб побудувати екотуристичний табір та допомагати племенам, що живуть на берегах Амазонки.
Вижити під водою
Окене Харрісон – єдина людина у світі, яка три дні провела на дні океану та вижила! Як він опинився у такій ситуації?
2013 року Окене працював коком на невеликому буксирному судні Jascon. Корабель дрейфував в Атлантичному океані, неподалік берегів Нігерії. Як завжди, вранці судновий кок піднявся раніше за всіх, щоб приготувати сніданок для екіпажу з 12 осіб. У найдобрішому настрої він вирушив у ватерклозет, де проводив кілька хвилин у приємній самоті.
Саме в цей момент несподівано налетів сильний шквал, який миттю розкачав і перевернув старе судно. Корабель пішов на дно, холодна вода почала швидко заповнювати відсіки. Харрісон ледве встиг вискочити в коридор, як пролунав страшний скрегіт, підлога під його ногами стала дибки, а безжальна інерція потягла його коридором у невідомість. Звідусіль чулися злякані зойки товаришів по нещастю, але за кілька хвилин настала зловісна тиша. Екіпаж загинув – рано-вранці всі спали в закритих каютах і просто не встигли зорієнтуватися, щоб вибратися в рятівний коридор.
Харрісон прийшов до тями і зрозумів, що знаходиться в машинному відділенні. Під стелею затопленого приміщення залишилася повітряна кишеня, що давало змогу дихати. Запасливий кухар у момент катастрофи не розгубився, він встиг схопити рятувальний жилет, ліхтарик і пляшку газування, що пропливала повз. У нього виникла надія на порятунок.
Але ліхтарик швидко сів, температура падала, кисень закінчувався. До того ж, як почав замерзати, стоячи до пояса в холодній воді. Окене почав молитися – він дав обітницю богу, що якщо вибереться живим, то більше ніколи й близько не підійде до океану. Мабуть, бог почув його молитви. Через три дні шторм вщух, рятувальники розпочали обстеження судна, що затонуло на глибині 30 метрів.
Важко уявити, який шок зазнав одного з водолазів, коли в пошуку загиблих він виявив ще одне тіло, але «труп» простяг руку і міцно вхопився за нього. Цей унікальний момент зафіксувала підводна відеокамера, а відео чудового порятунку можна знайти у мережі. Нігерійцю вдалося визволити з пастки та підняти на поверхню за допомогою спеціального спорядження.
Яку мужність треба було мати, щоб вірити у свою щасливу зірку навіть на дні океану! Люди довго не могли повірити в диво, вони дивилися на Окені, як на вихідця з того світу. Сам Харрісон зізнається, що його досі мучать ночами кошмари. Йому сниться, що він задихається у повній темряві, а вода підбирається дедалі ближче. Прокидаючись у холодному поті, колишній судновий кок з полегшенням розуміє, що тепер нічого не загрожує. Адже він виконав свою обітницю і тепер працює кухарем на суші.
Вижити в пустелі після пограбування
Ця історія трапилася у 2001 році. Австралієць Ріки Міги став жертвою власної довірливості та необачності, коли погодився підвезти автостопера. За його словами, випадковий попутник щось підсипав йому у питво. Прокинувся невдаха доброзичливість обличчям у канаві в абсолютно незнайомій місцевості. Ані автомобіля, ані їжі, ані води. Добре хоч грабіжник не зазіхнув на його одяг. З важкою головою Рікі побрів, куди очі дивляться, зовсім не розуміючи, в якому напрямку шукати шлях до порятунку.
Тут слід зазначити, що справа відбувалася взимку, а цей час в Австралії – сухий і дуже спекотний сезон. Річки пересихають, трава вигоряє. Вдень стоїть пекло з температурою понад 40°С. Австралійський буш є безживною місцевістю, покритою низькорослими деревами і кущами. Рікі зробив усе, що міг – спорудив з футболки подобу панами, щоб захистити голову від палючих сонячних променів, пересувався тільки рано вранці і ввечері, коли спекотна спека слабшала. Вдень він намагався знайти укриття, щоб відлежатись, а вночі сильно мерз, оскільки температура опускалася до 10°С.
Рікі мучила спрага, йому доводилося збирати воду з рідкісних рослин по краплі. На 10-й день знесилений, зневоднений австралієць вийшов до берега річки. Тут він спорудив курінь із гілок і протягом кількох тижнів харчувався «підніжним кормом». Коників, п'явок, комах він їв сирими, а жаб та ящірок попередньо «готував» – просто висушував на сонці і потім з апетитом їв хрусткі «чіпси».
Чому Міги так довго залишався на одному місці? Чому одразу не пішов униз річкою у пошуках людського житла? Можливо, він боявся знову заблукати в незнайомій місцевості або в нього просто не залишилося сил на тривалі переходи.
У результаті доля все ж таки зглянулася над нещасним. Його виявив місцевий фермер. На момент вступу до лікарні Ріки був схожий на живий скелет. За два з половиною місяці він із товстуна вагою 105 кг перетворився на 48-кілограмову мумію. Добре, що все скінчилося благополучно.
Источник: zefirka.net
