Щороку на 40 день після Великодня, у четвер 6-го тижня після Великодня, весь православний світ відзначає одне з двонадесятих перехідних свят церковного року — Вознесіння Господнє .
Назва свята відображає суть події – це Вознесіння на Небо Господа Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Число 40 — не випадкове, а сенс. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За законом Мойсеєва в 40-й день немовлята повинні були приноситись батьками до храму Господа. І тепер у сороковий день після Воскресіння, ніби після нового народження, Ісус Христос мав увійти до небесного храму Свого Батька, як Спаситель людства.
Перемігши смерть, це страшний наслідок гріха, і давши цим можливість воскреснути у славі, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, включаючи тіло людини. Таким чином, Господь відкрив кожній людині можливість у загальному Воскресінні піднестися до найвищої оселі світла до самого Престолу Всевишнього. Про Вознесіння – одну з головних подій Нового Завіту – розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це у книзі Дій Святих Апостолів у 1 розділі.
Давши учням останні настанови, Ісус Христос «вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситись на небо. Вони вклонилися Йому і повернулися до Єрусалиму з великою радістю…». Після цього, згідно з віровченням, Ісус замість земного перебування починає незримо бути поруч із віруючими.
Свято Вознесіння – це свято Неба, відкриття людині Неба як нового і вічного будинку, Неба як справжньої батьківщини. Гріх відокремив землю від неба і зробив людей земними та однією землею, що живуть. Йдеться не про запланетний простір і не про космос. Йдеться про Небо, повернуте людям Христом, про Небо, яке вони втратили в земних науках та ідеологіях, і яке розкрив і повернув їм Христос. Небо це Царство Боже, це царство вічного життя, царство істини, добра і краси.
Цей день символізує надію віруючих на друге пришестя Христа та на вічне життя. Тому Вознесіння – найважливіша ланка у порятунку людства.
На честь свята у всіх православних храмах проходять урочисті богослужіння, а напередодні четверга, в середу, у храмах відзначається свято Пасхи, коли востаннє на рік служба відбувається за великоднім чином, традиційно проводиться хресна хода, а ввечері служить всеношна.