Робітникам соляних шахт в Ефіопії не позаздриш: вони змушені працювати за 50 градусів Цельсія за середню плату 6,5 доларів на день. Це найспекотніше робоче місце Землі.
Соляні шахти знаходяться в Афарській улоговині і простягаються на 155 тисяч квадратних кілометрів. У нижній точці вони більш ніж на 90 метрів нижче рівня моря. Професійний тревел-фотограф і відеограф Джоел Сантос вирушив у це справді гаряче місце, щоб відобразити сувору красу цього куточку планети.
«Я відчув необхідність розповісти історію соляних шахтарів. Вони працюють у найспекотнішому місці на землі та заробляють не більше 100-200 євро на місяць. Життя місцевих тяжке. Напевно, одна з найважчих у світі», — каже фотограф.
Упадина Данакіль, особливо територія навколо озера Афдера, – це місце, де видобувається майже вся сіль в Ефіопії. Щодня близько двох тисяч одногорбих верблюдів та тисячі ослів проходять тут, перевозячи соляні плити в Берхалі за 80 кілометрів звідси.
Шахтарі часто працюють при температурах не нижче 50 градусів за Цельсієм і починають роботу рано-вранці, щоб уникнути піку спеки, коли сонце в зеніті.
«Повітря таке сухе, що в пустелі нічим певним не пахне. Проте біля деяких затоплених ділянок можна відчути солонуватий аромат, якщо нахилитись ближче до землі», — розповідає фотограф.
«Більшість людей не знає, що в Ефіопії є така западина. Суворість має свою унікальну красу, і дивно, як фотографії з повітря розкривають її з досі незвіданого боку, надаючи ще більшого масштабу тому, з чим шахтарі стикаються щодня», — каже Сантос.
Щороку тут видобувається близько 1,3 мільйонів тонн солі. Тут працює 750 офіційно зареєстрованих видобувачів солі.
Суворі пейзажі включають діючі вулкани, сірководневі гарячі джерела, що погано пахнуть, чорні струмки лави і усипані соляними кристалами водойми.
Колись соляні блоки використовувалися в цій місцевості як валюта, проте тепер їм на зміну прийшли гроші, як і в усьому світі. Місцеве афарське населення має сувору монополію на западину Данакіль та ревно охороняє сіль. Кожен торговець, перш ніж проїхати, повинен зупинитися біля хати збирача соляного мита та заплатити за кожного верблюда, осла та мула у своєму каравані.
«Поки я знімав, я багато чого зрозумів. Особливо коли мав задоволення познайомитися з особливими людьми, котрі живуть у таких екстремальних умовах. Я отримав можливість вирости як особистість та по-іншому подивитися на речі», — каже фотограф.
Джерело: http://bigpicture.ru/?p=804575
Источник: zefirka.net
