Представляємо поради не просто геніального письменника, але людину, яка не з чуток знає, що таке непрості часи.
Коли Маркес починав писати культовий роман «Сто років самотності», йому довелося відмовитись від роботи, закласти машину та влізти у величезні борги. Якоїсь миті він заклав навіть міксер і фен своєї дружини Мерседес. Дізнавшись про це, вона сказала: “Не вистачало тільки, щоб роман виявився поганим”.
Треба прислухатися до голосу дитини, якою ти був колись і яка існує ще десь усередині тебе. Якщо ми прислухаємося до дитини всередині нас, очі наші знову знайдуть блиск. Якщо ми не втратимо зв'язку з цією дитиною, не порветься і наш зв'язок із життям.
Будь спокійним. Вмерти важче, ніж здається.
Єдиний спосіб жити далі — не давати спогадам терзати себе.
Головне в житті суспільства – вміти справлятися зі страхом, головне в житті подружжя – вміти справлятися з нудьгою.
Головне не в тому, що ти не віриш, а в тому, що Бог продовжує вірити в тебе.
Я не ношу капелюха, щоб ні перед ким його не знімати.
Жоден божевільний не божевільний, якщо вслухатися в його докази.
Якщо до чогось залучена жінка, я знаю, що все буде добре. Мені зрозуміло, що жінки правлять світом.
Великі лиха завжди породжували велику достаток. Вони змушують людей хотіти жити.
Ніколи не буває надто пізно.
Краще прийти не вчасно, ніж чекати на запрошення.
Хвилина примирення коштує більше за нерозлучну дружбу.
Якщо ви зустрінете своє справжнє кохання, то воно від вас нікуди не подінеться — ні через тиждень, ні через місяць, ні через рік.
Не дай собі померти, не відчувши цього дива — спати з тим, кого любиш.
Усміхайся, не приноси біді задоволення.
Источник: zefirka.net
