Важко уявити собі, що відчуває людина, коли втрачає можливість бачити. Спостерігати за світом у всій його пишноті, а потім опинитися в абсолютній пітьмі – це справжня трагедія. А якщо зір втрачає живописець? Він одразу позбавляється шансу не тільки споглядати, а й творити. Однак в історії образотворчого мистецтва є чимало прикладів того, як творці долали подібні труднощі. Серед художників, які осліпли, є багато знаменитих митців.
Дмитро Левицький
Живописець у XVIII столітті заслужено вважався одним з найталановитіших портретистів, а ще був улюбленцем імператриці Катерини II. Портрети в нього замовляли майже всі представники царської родини, і не відставали від них і члени інших аристократичних сімей. Створена майстром галерея портретів діячів культури та мистецтва була неповторною, образи його персонажів відрізнялися динамічністю і щирістю. Пік слави Дмитра Левицького припав на 1770-1780-ті роки, але вже до кінця XVIII століття про художника стали забувати.
У 1807 році живописець знову заявив про себе, цього разу, як професор Академії мистецтв. Останню свою картину він написав у 1812 році, ймовірно, всі подальші роки він вже жив у темряві. Про останні роки життя Дмитра Левицького відомо небагато, лише після його смерті вдова живописця написала прохання до Академії про надання допомоги в розмірі 600 рублів, які жінка заборгувала за поховання. Вона описувала в листі і дуже важке матеріальне становище через тривалу хворобу чоловіка. Допомоги вона не отримала, але виставила на продаж полотно Дмитра Левицького «Іоанн Хреститель».
Михайло Врубель
Геніальний майстер, який міг працювати практично в будь-якій техніці, на жаль, дуже швидко звик до розкішного життя. Він відчув муки нерозділеного кохання, не відмовлявся шукати розради у прекрасних представниць найдавнішої професії.
Навряд чи тоді обдарований живописець думав про наслідки подібних «розваг». Воно ж дало про себе знати, коли Михайлу Врубелю ледве виповнилося 42 роки. На той час художник вже встиг полонити серце Надії Забели, став її законним чоловіком. Захворювання починалося з дуже сильних мігрені, а потім у майстра почав проявлятися сильний психічний розлад. Діагноз “невиліковний прогресивний параліч”, спричинений сифілітичною інфекцією, йому поставив лікар-психіатр Володимир Бехтерєв.
Останні 8 років свого життя він багаторазово зі змінним успіхом проходив лікування в психіатричних лікарнях. Після проходження реабілітації, він знову брався за пензель, однак у 1906 році Михайло Врубель осліп внаслідок атрофії зорового нерва. У 1910 році він вирішив добровільно піти з життя, свідомо викликавши запалення легенів. Він відкривав навстіж вікно в найлютіший мороз і стояв перед ним годинами. Михайла Врубеля не стало у квітні 1910 року.
Костянтин Коровін
Прекрасний живописець і театральний художник Костянтин Коровін був справжнім оптимістом. Він ніколи не здавався під ударами долі. Навіть у Франції, коли захворіла на туберкульоз дружина, син Олексій намагався покінчити життя самогубством, а фінансове становище сім'ї було вкрай скрутним, він не втратив надію.
Він проводив багато часу з сином, розповідаючи йому про свій життєвий шлях. Художнику було вже 70 років, коли сліпота змусила його залишити улюблену справу. Але Костянтин Коровін виявив у собі новий талант: він став літератором і диктував Олексію свої спогади. Коли мемуари живописця були опубліковані, багато критиків відзначили, що письменницький дар Костянтина Коровіна анітрохи не поступається таланту художника.
Інфаркт міокарда у 1939 році став причиною смерті художника і письменника.
Володимир Яковлєв
Він не отримав художньої освіти, але міг зобразити на полотні людські почуття у всій їхній багатогранності. Володимир Яковлєв вже у 16 років майже перестав бачити, а писав свої картини інтуїтивно, максимально наближаючи обличчя до полотна. Він взагалі відрізнявся поганим здоров'ям, не зміг навіть закінчити середню школу через ендокринне захворювання. Крім фізичного нездоров'я художника мучила ще й психічна хвороба. Він з юності стояв на обліку у психіатра через шизофренію.
Останні роки життя Володимир Яковлєв перебував на лікуванні в психоневрологічному диспансері, а за сприяння спеціально створеного фонду живописцю на початку 1990-х зробили операцію на очі в інституті Святослава Федорова. Зір, який повернувся, майже не вплинув на манеру письма майстра. Володимир Яковлєв помер 1998 року, не виходячи з диспансеру.
Тимур Новіков
Художник і бунтар Тимур Новіков відрізнявся не тільки своїм талантом, але ще і дуже незвичайним поглядом на світ в цілому і на мистецтво зокрема. Він почав малювати ще в шкільні роки в гуртку з малювання в Будинку піонерів, захоплювався красою Крайньої Півночі, організовував унікальні виставки. Живописець зумів пройти шлях від авангарду і примітивізму до класики живопису, стати дизайнером концертів найвідоміших музикантів, попрацювати в кіно як художник і актор, заснувати кілька груп, відкрити квартирну галерею і навіть Академію Мистецтв. Його недаремно називали людиною-епохою і революціонером художнього мистецтва.
У 1997 році Тимур Новіков переніс тяжке захворювання, в результаті якого перестав бачити. Але це не змусило живописця відмовитися від творчості. До кінця своїх днів він писав картини і влаштовував вернісажі. Особливо любив дивувати публіку, вдаючи, що розглядає людей, притримуючи свій лорнет.
Живописець помер у 2002 році в результаті запалення легенів.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/270119/42072/
Источник: zefirka.net
