Микола II був захоплюючим і дуже активною людиною. Він із задоволенням проводив час у заняттях спортом, любив кататися на велосипеді, грати в теніс, купатися в морі та плавати на байдарці. Імператору вдавалося зробити літо насиченим і веселим, незважаючи на зайнятість та різні життєві труднощі. Це приклад позитивного ставлення у життя, вміння використовувати теплі дні для свого задоволення та покращення здоров'я. Читайте, як Микола II та його сім'я проводили літній час, скільки зубрів застрелив імператор і на якому велосипеді він катався.
Захоплення велосипедом та перша царська модель майже за 250 рублів
Імператор Микола II на велосипедній прогулянці.
Микола II любив велосипедні прогулянки. У 1895 році він придбав велосипед марки Dayfon американського виробництва. На ті часи вартість моделі була дуже високою цілих 243 рублі. Крім того, був куплений ліхтарик вартістю 9 рублів та велосипедний клаксон, який коштував 1 рубль.
Поставляв велосипеди для імператора торговий дім “Перемога”.
Придбані для дочок Миколи II моделі були ретельно підібрані так, щоб дівчатам було зручно кататися. Наприклад, вони мали закриті ланцюги, щоби під час їзди в них не заплуталася нижня спідниця. Цесаревич Олексій було приєднатися до сестрам. Оскільки він був хворий на гемофілію, то будь-яка, навіть невелика подряпина становила велику небезпеку. Але щоб хлопчик не почував себе обділеним, над переднім колесом велосипеда було укріплено спеціальне сидіння, куди сідав цесаревич. А водієм виступав матрос Андрій Деревенько, його вихователь.
Лаун-теніс, і як до нього звикли навіть фрейліни
Микола ІІ із задоволенням грав у теніс.
У сімдесятих років 19 століття імператорську сім'ю прийшло захоплення тенісом. Гра стала популярною з легкої руки Олександра III, який мав зайву вагу та шукав способи його скинути. Що ж до Миколи II, він вперше близько познайомився з лаун тенісом в Англії. Це сталося в середині дев'яностих років, і тоді імператор лише спостерігав за грою, але сам не брав участі. Перший раз Микола II взяв до рук ракетку у червні 1896 року в селі Іллінське.
Як спортивні партнери імператора виступали офіцери яхти «Штандарт» та охоронних підрозділів. Іноді й великі князі брали участь у грі. Микола II так захопився тенісом, що невдовзі цією грою «заразився» весь двір. Тенісні корти ніколи не були порожніми, на них можна було побачити дочок Миколи II та фрейлін Олександри Федорівни.
Учасники гри перевдягалися у спортивну форму. Імператор виходив у білих штанах, легких черевиках та сорочці, на кишеньці якої красувався вишитий двоголовий орел.
Полювання: 40 зубрів на рік
Микола II на полюванні зі своїм трофеєм.
На полювання Микола II ходив із самого дитинства. Спершу зі своїм батьком, Олександром III, потім і самостійно. Спеціальною службою (Управління імператорського полювання) проводилася організація цієї розваги. Управління перебувало у Гатчині, а штаті перебували щонайменше 70 єгерів, конюших, стременних, лісничих тощо.
Коли полювання проводилося дуже широко, як загонщики виступали місцеві селяни, задіяли матросів і солдатів. Улюбленими місцями для полювання імператора були чудові передмістя Санкт-Петербурга та Гатчина. Він також відвідував Біловезьку пущу, полював на фінській землі. Управління імператорського полювання вело статистику, фіксувалася кількість убитої дичини: ведмеді, птахи зубри, лосі. Згідно з записами, лише за 1900 рік Миколою II було вбито неймовірну кількість зубрів 41 звір.
На байдарці з 13 років і до зречення престолу
Микола ІІ на водній прогулянці.
Таким видом спорту як веслування на байдарці Микола II почав захоплюватися ще в дитинстві, коли відвідував резиденцію Олександра III у Гатчині та захоплювався величезними ставками. Коли майбутній імператор відзначив тринадцятиліття (травень 1881), він отримав у подарунок від батьків байдарку. Коштувала вона 245 рублів, а виробником виступила Шлюпкова майстерня Санкт-Петербурзького річкового яхт-клубу. З того часу плавання на байдарці стало улюбленим спортивним хобі Миколи.
Любов до цього виду спорту він проніс через усе життя. Захопилися веслуванням і дочки імператора. Вони із задоволенням плавали водоймами на шлюпках і байдарках, фотографувалися, відпочивали. Березень 1917 ознаменувався зреченням імператора від престолу. Незважаючи на це, він залишив позначку у своєму щоденнику, датовану 13 травня 1917 року, де йшлося про те, що в цей день плавав на байдарці.
Купання: Петергофська купальня, Лівадія та Фінська затока
Микола II під час прогулянки Фінською затокою з цесаревичем Олексієм та великою княжною Анастасією.
Літню спеку сім'я імператора переживала в шикарному Петергофі, де на Менажерійському ставку ще наказом Катерини II було збудовано чудову купальню. Будова була дуже гарною: розписні стіни, зручні роздягальні. Як прикраси були створені два фонтани, що носять поетичні назви «Сонце» і «Дельфіни». 1925 року купальня була розібрана, тобто вона радувала відвідувачів понад 150 років.
Спочатку імператорська сім'я купалася або в нижньому, або голяка. До кінця 19 століття почали робити костюми купання. Коли влітку 1909 року імператор із сім'єю відпочивав на Чорному морі в Лівадії, його дочки вже хизувалися в купальних костюмах, на ногах були спеціальні туфлі, на головах – плавальні шапочки. Цікаво, що як забарвлення була обрана дрібна смужка, тобто звична сьогодні тільник.
На відміну від Петергофської купальні, у Лівадії все було набагато простіше. Для того щоб переодягнути використовувався намет, який розташовувався прямо на березі. А щоб можна було з неї пройти у воду, клали спеціальний мотузяний мат. Щоб купання було безпечним, натягували канат, який виступав як поручня. Удома імператорська сім'я відвідувала так зване північне море купалися у Фінській затоці. У своєму щоденнику Микола II записував дати купань, наприклад, 6 червня 1905 року з'явилася замітка про те, що вони з сім'єю їздили на море, де діти падали у воді, і що вода була холодною, зате добре освіжала. До речі, імператор не боявся холоду і купався навіть у дуже прохолодній воді.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/060920/47453/
Источник: zefirka.net
