Ні, це справді не фотографії. Це роботи художника Ігаля Озера, який пише неймовірно реалістичні жіночі портрети. Його чудова техніка викликає заслужене захоплення глядачів.
Нью-Йоркський художник Ігаль Озері (Yigal Ozeri) народився в Ізраїлі. У його стилі живопису так багато гіперреалізму, що картини з найвищим рівнем деталізації приголомшують. Потрібно уважно придивитися до полотна, щоб повірити, що майстер ретельно виводив їх пензлем, а не знімав на цифрову фотокамеру. Ігаль Озері найбільше відомий кінематографічними портретами молодих жінок. Його картини виставляють у всьому світі.
Гіперреалізм – напрям у мистецтві, яке породжує величезну кількість суперечок. Одні щиро захоплюються майстерністю художників, інші дивуються, навіщо відтворювати те, що може бути знято за допомогою фотоапарата.
До робіт Ігаля Озері неможливо ставитися байдуже, аж надто хороші написані ним жіночі портрети.
Останні 20 років Ігаль Озері живе та працює у Нью-Йорку. Його творчість можна вважати знаковим для розвитку гіперреалізму, оскільки досягти такої точності у передачі зображень мало кому вдавалося. Крім того, навіть придивившись до портретів, неможливо помітити жодного мазка, так що вони виглядають наче надруковані.
Ігаль Озері захоплено малює жінок: спочатку фотографує їх на лоні природи, редагує зображення у Photoshop, а потім відтворює знімок за допомогою олійних фарб. Натхнення майстер черпає в естетиці прерафаелітів, англійських художників 19 століття.
Його картини неодноразово виставлялися в Ізраїлі, країнах Європи та США. Деякі увійшли до колекції музеїв, наприклад, його полотна зберігаються у віденському музеї Альбертіна, єврейському музеї Нью-Йорка, нідерландському музеї реалістичного мистецтва Scheringa.
У 2009 році він презентував колекцію Desire for Anima у нью-йоркській галереї Mike Weiss Gallery. Це своєрідне переосмислення концепції Карла Юнга про існування архетипів та сфери несвідомого.
Зображуючи жіночі образи, автор спробував осягнути внутрішній світ своїх героїнь, вловити найтоншу грань між молодістю та зрілістю.
На думку Озері, романтика та свобода — це ті два стовпи, які можуть протистояти світові насильства. Його картини — гімн краси, виразна антитеза брутальності повсякденного життя.
Источник: zefirka.net
