Китай зазнав великих людських втрат у роки Другої світової війни. За різними оцінками, жертвами конфлікту стали від 15 до 35 млн. громадян Піднебесної. Тим дивніше, що у Китаї немає щорічного святкування Дня Перемоги. Чому китайці по-іншому дивляться на Другу світову війну і як оцінюють свою участь?
Непомічена війна
На думку китайських істориків, глобальний конфлікт у світі розпочався не 1939 року з нападу Німеччини на Польщу, а у вересні 1931 року. Тоді підрозділи японської армії окупували північно-східні регіони Китайської Республіки та створили там маріонеткову державу Маньчжоу-го.
Ліга Націй, яка існувала замість ООН до 1946 року, засудила дії Японії і визнала політичні зміни Сході. У відповідь Японія вийшла з міжнародної організації. У тому ж 1933 року її наслідувала Німеччина. А за 4 роки з Ліги Націй вийшла Італія.
Історики сходяться на думці, що якби учасники Ліги рішуче виступили проти Японії в 1931 році, глобального конфлікту можна було уникнути. У липні 1937 року після перестрілки прикордонників на мосту Лугоу японці офіційно оголосили війну Китаю.
Погляд на конфлікт з іншого боку
До 1937 США матеріально і технічно допомагали Японській імперії, продаючи їй зброю і надаючи кредити. Підтримка припинилася після нападу японців на американську канонерку “Пеней”. Громадська думка та загрозлива поведінка Токіо змусили американців «змінити коней».
У перші роки єдиним союзником республіканського Китаю був СРСР. До 1939 року Москва надала Нанкін кредит на 200 млн рублів, побудувала дорогу для забезпечення китайців зброєю та технікою, а також відправила військових інженерів, офіцерів та медиків для допомоги азіатській армії.
При цьому радянські льотчики брали участь у збройних сутичках з японцями особисто. Загалом на боці Піднебесної воювало 712 добровольців. Радянські ескадрильї знищили понад 70 літаків супротивника, потопили один крейсер, громили ворожі військово-морські бази та шляхи постачання.
У квітні 1938 року стався найбільший за історію японо-китайської війни повітряний бій. У небі зійшлися 45 японських та 64 радянських літаки. У 30-хвилинному бою Китай здобув переконливу перемогу. Японія втратила 21 літак, Китай – 12.
Допомога Радянського Союзу припинилася 1941 року. Китайське керівництво не вірило у перемогу СРСР над Німеччиною та переорієнтувалося на зближення із Заходом. До 1943 року в Піднебесній було закрито всі радянські торгові організації, а фахівці відкликано.
Чи воював Китай із Німеччиною?
Формально після атаки японців на Перл-Харбор у грудні 1941 року республіканський Китай опинився в стані війни з Німеччиною у складі західних союзників. Фактично, на полі бою китайські та німецькі солдати так і не зійшлися.
Тим не менш, китайці переконані, що все одно допомогли розгрому Німеччини, тому що відтягли Японію. Так Токіо не атакував СРСР зі Сходу, а радянське керівництво зосередилося на боротьбі з Берліном.
Головним фронтом Другої світової війни китайці вважають Азію. Тут більше вшановують перемогу над Японією у вересні 1945 року, аніж над Німеччиною.
Є ще один цікавий момент. З 1927 року в Китаї йшла громадянська війна між офіційним урядом Гоміньдану та революціонерами-комуністами. 1936 року обидві сторони домовилися припинити конфлікт задля протистояння японцям.
Однак відразу після розгрому Японії громадянська війна спалахнула знову. Цього разу Радянський Союз підтримував комуністів – інженерами, військовими, зброєю та грошима.
День утворення Китайської Народної Республіки 1 жовтня 1949 став головним державним святом. Саме цього дня у Пекіні проводять військові паради.
А як же День Перемоги? День Перемоги над Німеччиною китайці святкують за ювілеями. Так влада виявляє солідарність зі світовою спільнотою. Цього дня китайськими вулицями проходять мітинги, організується акція «Безсмертний полк», влаштовуються концерти та демонструються військові фільми.
Культу перемоги тут нема. У роки глобального конфлікту китайське суспільство не було єдиним, а розгром японців фактором, що об'єднує, не став.
Источник: zefirka.net
