Кожен із людей, що нині живуть, пов'язаний з одним-єдиним континентом. З Африкою. Саме там, на думку вчених, і зародилося людство у його сучасному вигляді. Адже наші далекі пращури, Homo erectus, жили не тільки в Африці. Їхні останки знаходять і в Європі, і в Азії. То чому саме африканська гілка еволюції призвела до появи Homo sapiens?
Пам'ятаєте шкільні уроки історії? Нам розповідали, що всі люди походять від однієї невеликої групи предків, яка жила в Африці. І ось, 1987 року в журналі Nature вийшла стаття, яка, начебто, підтвердила цю теорію. Вчені проаналізували мітохондріальну ДНК (ту, що передається по материнській лінії) і дійшли висновку, що всі сучасні люди є нащадками однієї популяції, яка жила в Африці 200-150 тисяч років тому.
Карта міграцій анатомічно сучасних людей
Навіть виникло таке молекулярно-біологічне поняття «Мітохондріальна Єва». Воно означає жінку, яка була найдавнішим спільним предком сучасних людей (Homo sapiens). Саме від неї люди успадкували один із двох типів геномів — мітохондріальний.
Але, як часто буває в науці, з'явилися й інші гіпотези. Вчені-генетики з Каліфорнійського університету, наприклад, вважають, що Homo sapiens походять від однієї, а від кількох популяцій, розкиданих по всій Африці.
На їхню думку, як мінімум дві з цих популяцій і стали прабатьками сучасної людини. Вони жили один від одного тисячі років, але потім почали контактувати. В результаті цього змішання і з'явилася та сама «стволова» популяція, від якої походять всі ми.
Але чому саме Африка? Чому не Євразія, наприклад? Адже там також жили давні люди, ті ж неандертальці. Вчені досі сперечаються про це, але більшість сходиться на думці, що Африка надала нашим предкам унікальні умови для розвитку.
По-перше, Африка – величезний континент. Там є і савани, і тропічні ліси, і гори, і пустелі. Коротше кажучи, велика різноманітність екосистем. У кожній з цих екосистем, мабуть, жила своя популяція древніх людей. Їм доводилося пристосовуватися до різних умов, полювати різну дичину, рятуватися від різних хижаків. Як наслідок, це дало давнім людям більше можливостей генетичного розмаїття. А чим більша різноманітність, тим вища ймовірність, що в результаті еволюції з'явиться щось нове та цікаве. Наприклад, просунутий інтелект, здатність до абстрактного мислення та складної соціальної організації.
По-друге, клімат. Так, у Євразії теж жили гомініди, наприклад, неандертальці та денісівці, але їм доводилося несолодко. Кожні 100 тисяч років наставав льодовиковий період, і величезні території покривалися льодом. Неандертальці, звичайно, пристосувалися, але їхній ареал проживання був обмежений. А ось африканським Homo sapiens у цьому плані пощастило більше. Навіть під час льодовикових періодів вони майже не втрачали своїх територій і могли вільно переміщатися, контактувати один з одним, обмінюватися генами та досвідом.
До речі, про неандертальців. Нещодавні дослідження показують, що вони були не такими вже й примітивними, як вважалося раніше. У них була своя культура, вони дбали про хворих і людей похилого віку, і, можливо, навіть схрещувалися з Homo sapiens. Але, мабуть, їм не вистачило генетичної різноманітності, щоб вижити і дати початок новим видам.
Звісно, історія походження людини ще багато білих плям. Наприклад, досі невідомо, які популяції стали нашими предками. Чи були це тільки ті, що жили у Східній Африці, чи свій внесок зробили і жителі інших африканських регіонів? Тож поки що запитань все одно більше, ніж відповідей.
Источник: zefirka.net
