Філіппінці становлять 1,4% від населення земної кулі, але при цьому їхня частка в екіпажі світового судноплавства перевищує 30%. Це понад 500 тисяч людей! Будь-якої миті часу на бортах торговельних суден працюють понад 250 тисяч філіппінських моряків. Представників цієї національності найбільше у флоті.
Як філіппінці заробили славу найкращих мореплавців світу?
Невідома Азія
Філіппіни визнаються найбільшим постачальником низькокваліфікованої робочої сили. Це лідери світової трудової міграції.
Більша частина їх задіяна у сфері послуг: громадського харчування, будівництва, сервісу та обслуговування, медицини та інших галузях. Флот – це один із пріоритетних напрямів працевлаштування за кордоном. Тут одержують найвищі зарплати.
Таким чином, філіппінців просто більше за інших на ринку праці. Але як так вийшло? Ця нація не є ні найчисельнішою, ні найшвидшою у світі. Це типова країна Південно-Східної Азії з розвиненим аграрним сектором, схожа на В'єтнам чи Таїланд.
Здається, що факторів, які забезпечують перевагу філіппінцям, немає. Однак, це не зовсім так.
Не було б щастя, та нещастя допомогло
Історія філіппінської трудової міграції починається 1973 року. Тоді різко зросли ціни світову нафту. Філіппіни, що залежали від імпорту вуглеводнів, опинилися у скрутному становищі. Ситуацію посилювало комуністичне повстання, що розгорілося 1969 року.
Виник дефіцит торгового балансу та економічна криза, різко зріс рівень безробіття. Філіппінці ринули з країни за кордон у пошуках притулку та кращої частки.
Поруч із нафтовим кризою в судновій промисловості відбулася цікава трансформація. Компанії почали реєструвати свої судна під зручним іноземним прапором, де вони могли оминати національне трудове законодавство.
З цього моменту офіцерський склад кораблів зберігався за європейцями, але матросами стали купувати дешевших і менш захищених законодавством трудових мігрантів. Їх можна було найняти на роботу, коли виникала потреба, і швидко звільнити без ризику отримати судовий позов.
Деякі роботодавці настільки нахабніли, що почали забирати паспорти у своїх працівників. Фактично люди перетворювалися на невільників і втрачали можливість покинути корабель.
Філіппінці підходили для подібних махінацій найкраще. В умовах громадянської війни їхні інтереси не було кому захищати. Плюсом стало знання англійської. Для Філіппін він другий державний – країна майже 50 років перебувала під протекторатом США.
До того ж через свою географію місцеві жителі звикли до морських переміщень, та й живуть недалеко від головних маршрутів планети. Крім того, азіати дотримуються субординації, не вимогливі до зарплати, від природи дисципліновані і легко вписуються в будь-який колектив.
Чому філіппінці продовжують поповнювати міжнародний торговельний флот?
Для місцевої влади мігранти – цінне джерело прибутку. Їхні грошові перекази на батьківщину приносять 35 млрд доларів на рік – 10% від ВВП. Сьогодні держава самостійно заохочує до трудової міграції серед свого населення.
Можна сказати, влада законно торгує своїми громадянами. На державному рівні укладаються угоди щодо надання трудових ресурсів. За кордоном поширюється реклама роботяг-філіппінців. При цьому рівень захисту людей від важких умов праці та перегинів залишається надто низьким.
Інакше життя Філіппін не складеться. Внутрішній ринок праці неспроможна надати роботу всьому населенню. Якщо з якихось причин іноземні компанії перестануть наймати жителів цієї країни, то Маніла зіткнеться із соціальною та економічною кризою.
Місцеві політики прямо заявляють: якщо трудові мігранти відразу втратить роботу за кордоном, то на Філіппінах відбудеться революція.
Несподіваний факт про нашу країну
Росія теж входить до п'ятірки лідерів країн-постачальників суднового екіпажу! За загальною чисельністю російські моряки йдуть за філіппінцями, індонезійцями, китайцями та індійцями.
Усього «російський сегмент» становить 10,5% від усіх мореплавців світу. Це понад 300 тисяч людей. При цьому наші співвітчизники посідають друге місце у світі за кількістю офіцерів: із 304 тисяч осіб 91 тисяча слугує офіцерами, 213 тисяч – рядовими.
Источник: zefirka.net
