Скільки грошей потрібно людині для щастя? Рівно стільки, щоби перестати про них думати! Але буває і так, що добробут у списку цінностей стоїть на останньому місці. Вчинок російського математика 2006 року шокував світову громадськість. Розгадавши одне з так званих «задач тисячоліття», Григорій Перельман відмовився від належної йому винагороди на суму 1 млн доларів. Чому ж можна добровільно позбавити себе нечуваного багатства?
Припущення та доказ
Французький тополог Жюль Анрі Пуанкаре на початку минулого століття зробив геніальне припущення про будову Всесвіту. Як справжній новатор, він розробляв геніальні версії теоретичних уявлень про влаштування явищ та процесів. Масштаб знань та відкриттів вченого вражає, адже його порівнювали з великим Леонардо Да Вінчі. Гіпотеза, висунута ним 1904 року, займала уми вчених майже сотню років, і лише скромному професору із Санкт-Петербурга вдалося знайти «Формулу Всесвіту». Зрозуміти її простій людині буде непросто.
Згідно з твердженням Пуанкаре, тривимірна сфера – це єдиний об'єкт, поверхня якого може бути зібрана в одній точці. Щоб уникнути суть, потрібно уявити будь-яку двомірну сферу. Спробуйте теоретично натягнути гнучкий диск на кулю і подумки зібрати його коло шнуром. В результаті вийде сфера. З математичної точки зору вона так і залишиться плоскою, а з візуальної виглядатиме об'ємною. Але якщо цей диск спробувати натягнути на бублик, його коло неможливо буде стягнути в єдиний центр. І лише поверхня тривимірної сфери, натягнутої на кулю, може бути стягнута в одній точці.
Григорію Яковичу Перельману вдалося знайти цьому підтвердження математичним шляхом і відкрити завісу таємниці про властивості форми Всесвіту. Згідно з теорією Великого Вибуху, початок світобудови стартує саме з однієї точки. А це означає, що Всесвіт можна не лише гіпотетично «стягнути», а й «розтягнути» з нього.
Гіпотеза Пуанкаре
У 2000 році підрозділ математичного Кембриджського інституту Клея опублікував список наукових завдань, що складається з 7 пунктів. Одним із них була гіпотеза Пуанкаре. За рішення будь-який фонд навчального закладу заснував премію у розмірі 1000000 $. Рівень складності «головоломок» видавався непосильним для земної людини, але лише до 2002 року.
Григорій Перельман створив удосконалений метод, що ґрунтується на динамічних «потоках Річчі». У період перебування в США він знайшов однодумця, з яким активно обговорював теорію геометризації. Річард Гамільтон, зайнятий цим же питанням у 80-х роках минулого століття, зайшов у глухий кут. Однак, американському вченому вдалося досягти приблизно 60% успіху, але не досягти Олімпу. Як зізнається сам Перельман, його завжди займали глобальні завдання, а результатом колосальної праці та повного відхилення математика став сенсаційний доказ. Знайшовши рішення, Григорій Якович просто опублікував його в інтернеті, викликавши ажіотаж у світовій науковій спільноті.
Критика, визнання та відмова від призу
Бути генієм – тяжка ноша, з якою під силу впоратися не кожному. Ексцентричний російський професор з моменту свого грандіозного відкриття пережив усі стадії цього стану: від критики та негідної поведінки іноземних колег до тріумфу.
Відразу після публікації в мережі світова спільнота запропонувала Перельману детально описати схеми та направити доопрацьований за встановленими правилами матеріал до редакції провідних наукових журналів. Григорій Якович залишив цю пропозицію поза увагою. Китайський математик Яу взагалі зробив образливу заяву, принижуючи заслуги професора. Він писав, що Перельман досяг лише фундаменту, а переможну точку у цьому спірному питанні поставили математики з Піднебесної.
Перельман у 1993 році
Довгі 4 роки дослідники з усього світу шукали підтвердження викладеного Перельманом відкриття і, нарешті, визнали його заслугу, присудивши величезний гонорар. А він просто відмовився.
Довгий час громадськість будувала припущення, чому простий математик з Санкт-Петербурга відмовляється від призу. Після довгого мовчання у 2019 році Перельман зізнається, що осягнувши таємницю світобудови, гроші йому просто не цікаві.
Підвищений інтерес людей до загадкового і незрозумілого трудівника науки цілком зрозумілий. Рідкісна людина настільки ж безкорислива і одержима улюбленою справою, щоб відмовитися від такої суми. Проте, нелюдимий і замкнутий Перельман залишився вірним своїм моральним принципам. Він, як і раніше, захоплений роботою і анітрохи не шкодує про втрачені матеріальні можливості. Вчений скромно зізнається, що його внесок у доказ теорії Пуанкаре можна порівняти з досягненнями Гамільтона, невизнаними світовою наукою. Можливо, він просто вважав себе не повною мірою гідним цієї нагороди.
Источник: zefirka.net
