Коли працівники автомийки виявили поряд зі своєю роботою великого бійцівського собаку, який блукав без господаря, вони вирішили зловити його. Собака виявився неймовірно добрим і ласкавим — він заглядав людям у вічі, слухняно чекав прив'язаного до паркану й добродушно зустрічав усіх клієнтів хвістом. Собаку назвали Цукеркою.
Працівники автомийки душі не сподівалися в Цукерці. Вони боялися, що собака може потрапити під машину — поряд саме проходила дуже галаслива дорога, тому вирішили залишити тварину в себе.
Кожен із працівників по черзі гуляв із собакою на повідку, і собаці очевидно дуже подобалася така увага. І коли одна з клієнток запитала про Цукерку, їй розповіли як є — що собака сам прибився до них на роботу і тепер він живе тут на мийці. Так Цукерка виявилася у Кеті, яка не змогла пройти повз і залишити такого собаку-усмішку жити на автомийці.
Насамперед Кеті віднесла Цукерку ветеринару. Там вона дізналася, що Цукерка абсолютно здорова, їй 8 місяців і вона не має чіпа, за яким можна було б знайти її попередніх господарів. Тоді вона об'їхала всю округу, дивлячись, чи немає де оголошень про зниклого собаку. Кеті також опублікувала оголошення на сайтах місцевих притулків. Але ніхто не відгукувався допомогти Цукерку, її попередні господарі не дзвонили.
“До кінця п'ятого дня я вже так сильно закохалася в неї, що, якщо чесно, я тільки раділа, що ніхто не зателефонував і що ніхто не захотів забрати її в мене”, – зізналася пізніше Кеті.
Зараз минуло вже два з половиною роки з того часу, Цукерка виросла в сильного дорослого собаку, сповненого добродушності і безумовної любові до своєї господині Кеті. У самої Кеті вдома був ще один собака – Ісаак, так що Цукерка провела всі ці два з половиною роки в дружбі, любові і ніколи не страждала від самотності. І зовсім недавно Кеті переїхала до своєї мами – тій виповнилося 90 років і їй стало складно пересуватися, тому знадобилася допомога доньці».
“У мами три собаки, у мене дві, у нас тут постійно хтось плутається під ногами”, – розповідає Кеті. — «Але тільки Цукерка ходить разом із мамою і береже її». І справді, після переїзду раптом виявилося, що бійцівський пітбуль не тільки не небезпечний собака, а й найдбайливіший з усіх. Бабуся пересувається по будинку дуже повільно, використовуючи ходунки, періодично зупиняючись, щоб перепочити і відпочити. І тут з'являється Цукерка, лягає біля ніг бабусі, ніби стаючи м'якою подушкою на випадок, якщо та впаде.
«Зізнатись, ми спочатку не зрозуміли, чи хоче Цукерка, щоб мама пішла назад, чи вона там на випадок, якщо мама впаде», — розповідає Кеті. Однак незабаром стало зрозуміло, що собака оберігає бабусю від падіння. Щоразу, вдень чи вночі, коли бабуся кудись іде будинком, Цукерка терпляче йде поруч, а варто бабусі зупинитися, як собака лягає біля її ніг.
Дивно, як такого люблячого і турботливого собаку хтось міг залишити чи не спробувати знайти. Цукерці вдалося підкорити серце абсолютно кожної людини, з якою їй довелося зустрітися на своєму шляху, і це добре, що в результаті вона знайшла будинок у людей, які також можуть відплатити їй любов'ю за кохання.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/260719/43755/
Источник: zefirka.net
