Коли ми говоримо «пельмені», насправді йдеться не про одну страву, а про цілий світ — з різними формами, начинками та традиціями. Під хрусткою скоринкою, тонким тестом або м'яким краєчком ховається не просто їжа, а історія, вплетена в культуру.
Дивно, скільки видів пельменів існує у всьому світі. Від китайських цзяоцзи до грузинських хінкалі, від італійських равіолі до непальських момо — кожен народ має свою версію тесту з начинкою. Але що поєднує їх усіх — це відчуття затишку, домашнього тепла та смаку, який каже без слів: «Ти вдома».
Якщо ви справжній фанат пельменів (у будь-якому їх вигляді), то цей пост для вас. У ньому ми розповімо про їхнє походження, цікаві традиції і, можливо, поділимося фактами, які вас здивують. Тому що пельмені – це набагато більше, ніж просто їжа.
Колись пельмені вважалися делікатесом: в Азії їх подавали лише з особливих випадків чи столи знаті. Вважається, що перші китайські пельмені з'явилися ще за часів династії Хань завдяки древньому лікарю Чжан Чжунцзіну. Він придумав ліпити їх у формі вух не заради краси, а як ліки. Ці «ніжні вушка» (так їх називали) готували з цілющими травами і подавали людям, які страждають від обмороження вух узимку. Вперше пельмені згадуються в літературі близько 1700 років тому: у вірші китайського поета Шу Сі. Він оспівав їх смак та аромат у поетичній формі, довівши, що пельмені надихають не лише кулінарів, а й поетів. Тісто для пельменів це цілий простір для фантазії. Його готують не лише з пшеничного борошна, а й із рису, картоплі, а часом навіть із черствого хліба. Що всередині? Все, що душа забажає: м'ясо, овочі, зелень, спеції, фрукти… або взагалі нічого. Так-так, бувають і порожні пельмені, де головне – саме тісто, його смак та текстура. Пельмені як конструктор: один і той же формат і нескінченно різні комбінації.
Пельмені можна готувати як завгодно: варити, тушкувати, запікати, смажити чи готувати на пару. Спосіб залежить від регіону, традицій та настрою. Десь люблять золотисту хрустку скоринку, а десь ніжну, соковиту начинку, приховану під м'якою хмарою тіста. У Китаї навіть спосіб приготування пельменів залежить від регіону. На півночі їх частіше варять: там люблять ситні, соковиті пельмені із щільним тестом. А на півдні воліють легкість: пельмені там готують на пару, щоб зберегти ніжність смаку та текстури. Інгредієнти для пельменного тіста також залежать від регіону та доступних продуктів. У північному Китаї, де здавна вирощують пшеницю, тісто найчастіше роблять з пшеничного борошна, а на півдні, де рис — головний злак, пельмені ліплять з рисового тіста. дирижаблі-цепеліни. Усередині м'ясо або сир, зовні ніжне тісто з тертої картоплі. Їх відварюють, а потім щедро поливають соусом зі сметани та обсмаженого бекону.
Пельмені – одна з тих універсальних страв, які є майже в кожній культурі. У китайців — цзяоцзи, у японців — гьодза, у Польщі — вареники, в Грузії — хінкалі, а в Гані — банку. Традиційно їх варять у величезних котлах на відкритому вогні, а правильний спосіб їсти хінкалі – спочатку зробити невеликий укус, випити гарячий бульйон, а потім насолоджуватися рештою начинки і тестом. На думку істориків, мистецтво ліплення пельменів виникло як спосіб зберегти продукти і розтягнути скромний людей. їжа, а справжня традиція, якій присвячують цілі фестивалі з усього світу. Серед найвідоміших – Свято драконьих човнів у Китаї, Свято подвійної п'ятірки в Малайзії, Фестиваль пельменів у Санкт-Йоганні у Тіроле (Австрія) та Всесвітній фестиваль пельменів у Чикаго. Кожен із них — привід зустрітися, відсвяткувати і, звичайно, насолодитися улюбленою стравою.
Фестиваль пельменів у Санкт-Йоганні славиться найдовшою у світі пельменною стільницею: її вражаюча довжина складає цілих 595 метрів! Щороку відвідувачам подають більше 26 000 пельменів, і кожен може спробувати частину цього гастрономічного рекорду. (Джагери). На традиційних китайських весіллях нареченій дарують сирі або напівсирі пельмені, які вважаються символом родючості в шлюбі.
У 2008 році в повіті Юньлінь на Тайвані встановили рекорд Гіннесса, приготувавши найбільший рисовий пельмень у світі: його вага склала 1316 кілограмів! Начинка була не менш вражаючою: рис, м'ясо, креветки, гриби, кальмари, арахіс, імбир та зелена цибуля. Справжній гігант серед пельменів! Національний день пельменів відзначають щороку 26 вересня. Свято родом із США, але згодом його з радістю підхопили і в інших країнах світу. Крім Дня пельменів, існують інші кулінарні свята, присвячені різним видам пельменів. Так, 22 серпня відзначають Національний день бао, китайських парових булочок, 17 вересня – День яблучних пельменів, а 8 жовтня – Національний день вареників. Тут можна не тільки дізнатися про їхню історію, а й самим спробувати себе в ліпленні, а головне, вдосталь наїстися свіжоприготовлених пельменів.
Пельмені існують у кожному куточку світу, і в кожній культурі вони свої, зі своєю формою, начинкою і змістом. Десь вони символізують багатство, десь удачу, а найчастіше просто затишок і тепло. Але головне – пельмені об'єднують. За ліпленням, за столом, за традицією.
Чи то китайські цзяоцзи, грузинські хінкалі чи індійські модаки — кожен пельмень несе в собі історію місця, людей і смаку, що передається з покоління в покоління.
всі зображення: pixabay.com
