У середині минулого століття почався стрімкий розвиток ядерної енергетики, що спричинило величезну кількість проектів, пов'язаних з використанням енергії мирного атома. Серед них були грандіозні наукові розробки. Однак вистачало і праць схоже на відомих китайських кампаній зі знищення горобців і виплавки чавуну кустарним способом у домнах, збудованих на кожному подвір'ї, або фантастичному прожекту великого комбінатора Остапа Бендера з перенесення столиці в заштатні Васюки та організації там міжгалактичного шахів.
Як виникла ідея побудувати дамбу через Берингову протоку
Відомо, що на материку Євразія кліматичні умови місцевостей, що знаходяться на одній географічній широті, суттєво відрізняються. Температурний режим територій Росії набагато суворіший, ніж у Європі. Наприклад, тепла і майже безсніжна зима Лондона – і морози зі сніговими заметами, що знаходиться практично на тій же широті Комсомольська-на-Амурі. Причина цього криється у теплих водах течії Гольфстрім, що зароджується в Атлантичному океані. Огинаючи західні береги Європи та Скандинавський півострів, Гольфстрім потрапляє до Північного Льодовитого океану та віддає йому частину тепла. Однак, як слід зігріти акваторію і прибережну зону не дають холодні води, що надходять з Тихого океану через протоку Берінга. Створювані ними циркуляції гальмують рух Гольфстріму і розвертають його у зворотному напрямку.
У 50-х роках ХХ століття з'явився проект зміни кліматичних умов Північної півкулі, розроблений радянським науковцем та інженером Петром Михайловичем Борисовим. Суть новації полягала у перекритті Берінгової протоки дамбою. По-перше, споруда перешкодить доступ тихоокеанським течіям, що циркулюють в Арктиці, охолоджують Гольфстрім і гальмують його на шляху на схід. Крім того, на греблі планувалося встановити потужні насоси для перекачування вод північних морів у Тихий океан. Це мало створити додаткову течію, що сприятиме «протягуванню» теплого Гольфстріму аж до берегів Аляски. За твердженням Борисова, тепло Атлантики зможе перетворити північне узбережжя країни на тропіки, сприятливі для вирощування цитрусових; розтопити арктичні льоди, полегшивши навігацію; покращити клімат Канади та американської Аляски.
За розрахунками Петра Михайловича, при рівні розвитку будівельних технологій проект міг бути реалізований за 8-10 років – за умови підтримки навіть Канади.
Ядерний феєрверк, або як Борисов планував забезпечити енергією величезні насоси
Підводна частина багаторічних пакових льодів не перевищує 13 м. Для того, щоб вони не знесли греблю, а переповзали через неї, її верхній частині необхідно було надати відповідної форми.
Відповідно до розрахунків, загальна потужність насосів для перекачування морської води становила 25 мільйонів кВт. Таку кількість енергії могла забезпечити лише мережа атомних електростанцій, які планувалося встановити з обох боків протоки. Досягнення ядерної енергетики мали використовуватися і під час виконання найвідповідальнішої частини проекту – підготовці дна для укладання бетонних блоків 89-кілометрової дамби.
У пробурені свердловини належало закласти термоядерні заряди загальною потужністю кілька десятків мегатонн і протягом кількох хвилин зробити серію вибухів. Залишається тільки здогадуватися, чому, пропонуючи до впровадження головний проект свого життя, Борисов промовчав про катастрофічні наслідки, які міг спричинити цей ядерний феєрверк.
Чому не вдалося реалізувати проект Борисова
Насамперед доводилося враховувати той факт, що колись російська Аляска вже давно була американським штатом, тому для втілення задуму Петра Михайловича була потрібна, як мінімум, згода США. До того ж, масштабність програми, природно, передбачала її велику вартість.
Важливим було також технічне оснащення будівництва. Якісне та своєчасне виконання такого грандіозного проекту однією країною було неможливим. Потрібна була підтримка інших країн, насамперед – Сполучених Штатів. Проте загострення холодної війни між двома наддержавами, спричинене зведенням Берлінської стіни, посиленням Карибської кризи, розвідувальним польотом американського пілота Френсіса Пауерса не дозволили мріям Борисова здійснитися.
Льодовиковий період, чи якісь катастрофічні наслідки для Землі мав би проект Борисова
Сьогоднішня наука заперечує позитивні результати застосування дітища Петра Борисова. Більше того, вчені стверджують, що реалізація проекту неминуче призвела до екологічних катастроф. Прокачування через Берингов протоку величезних мас води з басейну Льодовитого океану значно знизило б температуру на Камчатці й у Приморському краї, на західному узбережжі Сполучених Штатів, Японії та Полінезії. Непередбачуваними є і наслідки порушення циркуляції Гольфстріму. Не виключено, що він міг «завмерти» в Атлантиці, після чого з водяних глибин стали б підніматися холодні маси. У Європі суттєво похолодало б, а на Євразію почали наступати арктичні вічні криги. Таким чином, створилися передумови для нового льодовикового періоду, а про апельсини довелося б забути надовго. Таких висновків дійшли вчені Інституту біофізики клітини Російської АН. Освіта льодів у гирлах великих північних річок загрожувала зміною їх русел, унаслідок чого виявилися затопленими величезні території Сибіру. Не виключено, що це нове море настільки збільшило повноводність річки Дон, що під воду пішла б значна частина Краснодарського краю.
У прогнозування наслідків перекриття Берінгової протоки зробили свій внесок і американські кліматологи з Колорадського університету. На їхню думку, навіть збереження нормального функціонування Гольфстріму не призвело б до нічого хорошого. А саме: при потеплінні в тундрових регіонах СРСР та Канади процес танення пакових льодів та вічної мерзлоти призвів би до утворення величезних заболочених площ. Крім того, в атмосферу потрапили б колосальні обсяги вуглекислого газу та метану, що містяться під льодами. А це – прямий шлях до парникового ефекту з усіма наслідками: змінами рельєфу та контурів материків, загибеллю лісів, обвалом ґрунтів, повенями в одних регіонах та посухами в інших.
Нині людство набагато обачніше ставиться до ідей втручання у природні процеси, а проект Петра Борисова має цінність лише як своєрідний пам'ятник вітчизняній науці.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/071219/44850/
Источник: zefirka.net
